ТВОЇ НОВИНИ ПРО АЗАРТ

Глава НБУ: “Віртуальні активи – це не платіжний засіб”

НовиниГлава НБУ: "Віртуальні активи - це не платіжний засіб"

Верховна Рада ухвалила ЗУ «Про віртуальні активи» №3637 8 вересня 2021. Що має на увазі цей документ, яким чином він впливатиме на фіскальну політику України і, врешті-решт, чи є криптовалюти – платіжний засобом з точки зору головного фінансового регулятора країни – Нацбанку? Про вспе це і не тільки голова НБУ Кирило Шевченко розповів в інтерв’ю виданню “Лівий берег“.

 

Зокрема, за його словами, віртуальні активи не є засобом платежу в Україні, а також не можуть бути предметом обміну на майно, товари, роботи чи послуги.

 

– Це принципово. У законі це відображено. Нацбанк не буде створювати можливості для паралельного обігу чогось, що визначено як нематеріальне благо. Адже те, що у нас називають «віртуальна валюта», це не валюта по суті, а набір, елемент цифрового коду, такий собі нематеріальний актив.

 

Є визначення FATF (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering – Група розробки фінансових заходів з боротьби з відмиванням коштів), що таке віртуальний актив. Це цифрове представлення вартості, яким можна торгувати чи передавати в цифровому вигляді.

 

Віртуальні активи можуть бути засобом накопичення, але для того, аби їх використати для купівлі нерухомості чи транспорту – доведеться спочатку обміняти на звичайну національну валюту, себто, гривню, говорить Шевченко.

 

У НБУ говорять: є острах того, що віртуальні активи можуть бути використані для відмивання брудних коштів. Були звернення до фінрегулятора від комерційних банків з пропозиціями дозволити випускати картки з криптовалютами, вмотивовані тим, що банки ж перевіряють клієнтів. Але тут виникає питання високої ризикованості таких операцій, дотримання необхідних процедур фінансового моніторингу, зауважує Шевченко.

 

Також очільник НБУ переконаний, що інформація з меда про те, що Україна входить до п]ятірки країн світу із найбільшими віртуальними активами еквівалентом щоденнного обігу у понад $1 млрд – сильно перебільшені. Оскільки перевірити ці дані поки що неможливо.