ТВОЇ НОВИНИ ПРО АЗАРТ

Маркетолог та креативник Favbet Анатолій Симачинський: «Наше з дружиною волонтерство почалося з… випічки для ТРО»

Інтерв'юМаркетолог та креативник Favbet Анатолій Симачинський: «Наше з дружиною волонтерство почалося з…...

Волонтерство захопило фавбетівця Анатолія Симачинського зненацька. Він ніколи не волонтерив до того, навіть і не думав, що доведеться цим займатися. Але країна потребувала допомоги і неможливо було залишитися осторонь. Тож, невелике інтерв‘ю про те, як маленька ідея трансформувалася у велику працю.

  • Як ти почав волонтерити?
  • Мої друзі написали мені, що вони почали цим займатися. Потім друг з університету мобілізувався до лав ЗСУ, від нього почали надходити різні запити, бо їх військову частину створили майже з нуля. Один однокласник у Чехії купував амуніцію, інший — зустрічав вантаж у Львові, далі все пересилали у Київ, де ще один мій однокласник розподіляв усе вже конкретно по запитах.

В моїй команді у Favbet так само займається волонтерством Дмитро Топорков, наш Creative Manager та Женя Труханов, Sport Editor. Ми перетиналися з ними по волонтерській діяльності та допомагали один одному: відвозили рації, ковдри, каремати, засоби гігієни, побутові речі, шоломи, наплічники, наколінники та багато чого іншого. Кожен з нас допомагав зі своєї сторони. Таким чином, почалася кругова допомога і закрутилася історія з волонтерством.

  • Який був цікавий кейс?
  • Ми з дружиною приготували гарячу випічку і принесли хлопцям із нашого скверу, де знаходився пост ТРО, віддали, вони нам подякували, і в цей момент вийшов чоловік в камуфляжі, трохи старший за мене, і спитав чи немає у нас взуття? Було холодно, мінусова температура, початок березня, мряка і багнюка. Я опустив очі на його ноги, а він був у літньому взутті, у кросівках в сітку! В такому взутті і в суху погоду по асфальту ходити не дуже зручно, а він в цьому взутті тримає оборону саме в той час, коли були обстріли і йшли бої. Ми були у шоці, пішли по сусідах шукати взуття. І таки знайшли. Навіть теплі речі почали нам давати.

Коли той чоловік надягав черевики, він був щасливий, щиро нам подякував, і пішов далі на свій пост та став до оборони.

У цих людей неймовірна сила волі! Це люди, мабуть, зі сталі, які тримають оборону Києва.

В такі моменти, коли ти дивишся на те пекло, що твориться навкруги в Чернігові, в Маріуполі, а ти робиш маленькі речі, які роблять життя трішечки кращим, ти відчуваєш різницю між звичайними людьми та нашими захисниками. Це наші неймовірні бійці та наш народ, що бореться за Україну!

  • Який головний інсайт ти отримав, займаючися цією діяльністю?
  • Як креативник і маркетолог можу сказати, що думка, яка не полишає — це коли не знаєш, що робити, як закінчаться гроші, або що буде, коли я не зможу допомогти своїми силами? Завжди виникало питання, звідки такі великі кошти беруться у волонтерів на продукти, на амуніцію, та інші речі, які потребують великих матеріальних затрат?

А тепер я зрозумів, що волонтер — це людина, яка може зробити будь-що завдяки зв’язкам та небайдужим людям.