Ірина Яценко: “У воєнному Києві повернутися до нормального життя допомогла… робота”
Хочемо поділитись історією Ірини Яценко, фінансової менеджерки компанії Favbet. Ірина вирішила не виїжджати з Києва, а ще займається волонтерством та продовжує працювати.
- Розкажи, якими були для тебе перші тижні війни?
- Я не вірила, що таке не може трапитися в наш час. Я з сім’єю нікуди не виїхала і залишилася в Києві, ми долали всі труднощі разом. Через тиждень чи два повернулася до більш-менш звичного життя, в цьому мені дуже допомогла робота. Я розуміла, що потрібно працювати й виконувати свої обов’язки.
- Як ти почала займатися збиранням коштів та волонтерством?
- На другий чи третій тиждень до мене звернувся друг, якому потрібна була допомога в забезпеченні амуніцією. Я отримала довгий список із невідомими мені раніше назвами розгрузок, турнікетів, тактичних рукавичок, окулярів, уніформи, і я почала допомагати шукати необхідне. Виявилося, що грошей немає і доведеться шукати все самотужки. Так і почався мій шлях волонтерства.
На поточний момент волонтерів поменшало, дедалі складніше діставати товари. Але коли бачиш результат своєї діяльності, то хочеться не зупинятися і робити все більше й більше.
- Яку роль зіграла компанія Favbet?
- Наша компанія дуже ініціативна, активно підтримує ЗСУ й тероборону, додає необхідні суми до великих замовлень на придбання амуніції й екіпірування, надає «точкову» допомогу військовим у найнеобхідніші моменти. Дуже важливо, щоб ця допомога надходила саме у відповідний час та місце, а не просто перераховувалися великі суми грошей на рахунки фондів.
Також наша компанія надала свій склад для зберігання продукції, допомагала з логістикою у критичних ситуаціях. Я щиро дякую усім колегам, які постійно відгукуються і підтримують. Хто допоміг один раз, той продовжує це робити, людину ніби «затягує». Якщо ти долучаєшся до цього процесу, то зупинитися неможливо, тебе немовби накриває своєрідна лавина і ти стараєшся все більше й більше.
- Як війна на тебе вплинула?
З’явився божевільний патріотизм. Була нагода виїхати куди завгодно, але ти почуваєшся потрібним і важливим саме тут. Хочеться максимально допомагати країні й приносити користь, всупереч обману та корупції робити добро. Потрібно й надалі залучати інвестиції, відроджувати села та постраждалі регіони.
