Економіка для азарту: 2,5 роки після легалізації – які основні помилки сфери і над чим ще варто попрацювати? Думка економіста

Що стало першопричиною масштабних санкцій в азарті на початку березня? Економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай вважає, що частково на це рішення вплинула ситуація на фронті і те, наскільки військові схильні до лудоманії.
Приводом для розмови між журналістом Євгеном Плінським та Юрієм Гайдаєм стало введення санкцій РНБО 10 березня щодо грального бізнесу, який підозрюється у зв‘язках з рф.
За словами Юрія, азарт – специфічний вид діяльності, який дуже легко генерує безнал, який так само легко може потрапити в тінь. Саме тому наразі одним з нагальних законопроєктів галузі є впровадження фінмоніторингу. Власне, специфічність азарту відображена вже в ньому – поріг транзакцій для фінансового моніторингу зазвичай встановлюється на рівні 400 тис грн, для грального бізнесу – усемеро нижчий – 55 тис грн.
Сам Юрій Гайдай вельми позитивно ставиться до процесу легалізації грального бізнесу. Вважаючи азарт дуже потужним стимулятором дофаміну на рівні алкоголю, який, якщо вживати неконтрольовано, то це принесе проблеми.
«Розказують дуже прикрі випадки, як військові парочка отримання зарплати за день-два спускають своє грошове забезпечення на азартні ігри і потім у доволі важкому моральному стані перебувають… Якщо держава не дозволяє працювати легально – то це все буде в тіньовому сегменті і відповідно це буде кримінал і корумпувати державу. А якщо держава дозволяє, то вона має дуже обережно дозволяти», – говорить експерт.
Одна з найперших помилок – що дозволили все одночасно: букмекерство, онлайн-казино, лотереї та зали гральних автоматів, каже Гайдай. Досвід цивілізованих країн свідчить – що дозволи потрібно надавати поетапно. І після аналізу досвіду – рухатися далі.
Інша помилка – відсутність онлайн-моніторингу. Експерт вважає його чимось на зразок РРО для грального бізнесу із додатковим функціоналом.
У країнах Заходу, у тих зонах, де дозволений гральний бізнес, така система дозволяє контролювати надходження, ставки і виплати виграшів в режимі онлайн, плюс, одразу прораховувати податки на різницю. Це зручно і для правоохоронців. Плюс, тут можливо моніторити лудоманів.
«Якщо гравець пішов деструктивним шляхом і робить все нові і нові ставки, то таким чином можна встановити йому ліміт і вже жоден оператор не дозволить йому грати», – каже Гайдай.
Інший момент – лудомани можуть звернутися в банк і всі транзакції, які йдуть по коду азартних ігор через термінали, які є на кожному сайті, просто заборонити здійснювати з власної картки.
Під час запуску ліцензійної ігорки оператори та законодавці домовилися – що хай спочатку ринок запуститься, а потім допиляють фінмоніторинг, а до того оператори платитимуть підвищені податки.
Сам фахівець переконаний: те, що у нас не працює фінмоніторинг – говорить лише про затягування проблеми.
Інший момент – вседоступність нелегального азарту. До останнього будь-хто міг зіграти на сайті нелегального оператора, поповнивши акаунт з картки Visa чи MasterCard будь-якого українського банку.
Юрій Гайдай вважає, що до 80-90% транзакцій в азарті йде в тіні, таку оцінку, зокрема, дає і Нацбанк. Що цікаво, у цій же категорії йдуть платежі і від легального бізнесу. Чому?
«Тому що в іншому випадку вони б зовсім програвали конкуренцію нелегальному бізнесу».
