На Рівненщині на місці давнього монастиря археологи знайшли… гральну кістку XVII ст.
Таку новину оприлюднила сторінка Дубенського замку, мова йшла про археологічні знахідки на місці Свято-Вознесенського монастиря у Дубні.
А саме – на острові Дубовець, на якому у першій половині ХVІІ століття знаходився Свято-Вознесенський жіночий монастир, який заснував князь Василь Острозький.
Про цікаві знахідки там розповіли заввідділом історії Заповідника м. Дубна Юрій Пшеничний та голова МГНО «Дубенський археологічний осередок» Андрій Бардецький.
Острів Дубовець – це місце, де знаходився Свято-Вознесенський жіночий монастир і його об’єкти там найкраще збережені. Тому перший етап розкопок був зосереджений на дослідженнях частини споруди, яку ми виявили ще під час минулих експедицій. Сектор, який залишився, виявився не настільки великий, як передбачалось, і його вивчення було завершено за короткий час. Йдеться про рештки смітника першої половини ХVІІ ст.
Археологам вдалось зафіксувати стовпову ямку, яка вказує на наявність опорної конструкції. Тобто, на місці смітника, раніше знаходилась, швидше за все, каркасна стовпова споруда. Цю ділянку закрили, а згодом переключились на іншу, де за попередніми даними знаходилась мощена дорога від монастиря до ставу з доступом до води і човнів.
Однак глибші дослідження показали, що це не дорога, а рів, що докорінно змінило уявлення про планувальну ситуацію, додавши важливий елемент структури монастиря. Саме у цьому рові дослідники натрапили на найцікавіші знахідки: намистини, наперсток, деталі одягу, кінської збруї у вигляді бубонця, монети, скляний келишок… Були ножиці для знімання нагару зі свічок, елементи шальків терезів, які використовували, ймовірно, для зважування дорогоцінностей або ж лікарських засобів. Є також незначна частина предметів давнішого періоду.
Андрій Бардецький:
«Серед знахідок, які раніше нам не траплялись на Дубовці, я б виділив невеличкий гральний кубик. До монастиря він, можливо, й немає прямого відношення. Загалом було б помилкою все знайдене на острові, приписувати життєдіяльності насельниць монастиря. Адже тут, очевидно, тривалий час знаходились будівельники монастиря, які, безумовно, теж залишили сліди свого перебування на об’єкті. Можливо, кістяний гральний кубик теж належав будівничим. А позаяк монастир існував понад 200 років і зазнавав перебудов, то робочого люду там вистачало у різні періоди. Крім того, могли губити особисті речі й прихожани монастиря».
