ТВОЇ НОВИНИ ПРО АЗАРТ

Не азартні: менш, ніж кожен десятий українець хотів би пограти в казино 

АналітикаНе азартні: менш, ніж кожен десятий українець хотів би пограти в казино 

Практика показала: гральний бізнес, що працює законно і прозоро, приносить чимало переваг економіці, а песимістичні прогнози не стали реальністю. Ще одним доказом цього стало соцопитування, проведене UGC.

Азартні ігри в Україні були під забороною понад десятиліття. Ініціатори введеного у 2009 мораторію переконували, що він допоможе впоратися з ігровою залежністю та пов’язаними з нею порушеннями закону. Втім, ідея не спрацювала: порожнечу швидко заповнили підпільні гральні зали. Їхня мета була зрозуміла — якнайшвидше «витиснути» зі своїх клієнтів максимум.

Новий легальний гральний бізнес в Україні орієнтується на найкращі світові практики. Прозорість і захист суспільних цінностей декларуються як пріоритет роботи азартної промисловості. Важливою частиною відповідального підходу є постійний діалог учасників ринку як із державою, так і з суспільством. Насамперед щодо ризиків азартних ігор та запобігання залежності.

Незалежне соціологічне опитування, підготовлене за запитом Ukrainian Gambling Council (UGC), показує і зміну ставлення українців до гемблінгу. Так, 43% респондентів підтримують щонайменше один аргумент на користь легалізації азартних ігор. Для порівняння: в одному з опитувань осені 2019-го, майже за рік до скасування мораторію, легалізацію «ігорки» підтримували лише 11% українців.

Однак в UGC впевнені, що надійної соціології минулих років просто немає, вважаючи, що більшість показників перекручувалися в медіапросторі. «Ті маніпуляційні дані, які представляли окремі компанії у ЗМІ, а політики підхоплювали, не відображали реального ставлення українців до гемблінгу. Наприклад, якось опублікували, що 78% українців проти легалізації азартних ігор. Однак у тому дослідженні питання про легалізацію грального бізнесу ставилося поряд з такими питаннями, як легалізація марихуани та проституції… Тому не можу сказати, що ті дослідження були релевантними», — пояснює Антон Кучухідзе, голова UGC.

За його словами, проведене профільною асоціацією опитування стало першим «неполітизованим». Що ще з’ясували соціологи?

Більшість — понад 92% українців — за останні п’ять років жодного разу не грали в азартні ігри на гроші.

Тільки 7% опитаних хотіли б у майбутньому зіграти бодай одну азартну гру на гроші.

Водночас серед чоловіків «азартних» відчутно більше: 12% проти 3% серед жінок.

Найбільш популярними аргументами на користь легалізації «ігорки» стали заборона на гру особам молодше 21 року, спрямування ліцензійних платежів від онлайн-гемблінгу на медицину, а також значні податкові відрахування азартної індустрії до бюджету.

Олег Конончук, генеральний директор Slots City

«Низька популярність азартних ігор серед населення не погіршує інвестиційну привабливість України», — впевнений Кучухідзе з UGC. Цей показник є середнім для більшості країн, де він коливається від 5 до 15%. З рахунків не варто скидати й довгий період заборони, за який саме ставлення до гри змінилося. «Після тривалого періоду мораторію на азартні ігри в Україні потрібно знову відновлювати культуру гри, культуру споживання цього продукту загалом. Підкреслю, що гра — це спосіб розваги, а не заробляння грошей для тих, хто має бюджет на такий відпочинок», — вважає Олег Конончук, генеральний директор Slots City.

«Україну поки що складно уявити в одному ряду з іншими країнами та містами через відсутність тривалої історії ігрової індустрії», — додає СЕО Parimatch Ukraine Наталія Гілевич. На її думку, з легалізацією грального бізнесу та прозорими правилами гри на ринку країна стане цікавою міжнародним лідерам гемблінгу і буде майданчиком для організації міжнародних галузевих заходів. «Це не фантазії: саме наш ринок вже привертає увагу найбільших гравців беттінг-індустрії в Європі. А в недалекому майбутньому Україна стане якщо не центром, то точно найбільшим гемблінговим хабом Східної Європи та пострадянського простору», — каже Гілевич.

За оцінками профільної асоціації, людей з достатнім рівнем доходу та інтересом до гемблінгу в Україні все-таки чимало: за підрахунками на основі опитування, їх близько двох мільйонів. «З одного боку — наш ринок досить великий, з іншого — є величезний потік туристів з Близького Сходу, приїжджають із сім’ями, по 8−9 осіб, роблять покупки, відвідують казино», — розповідає голова UGC.

Кучухідзе додає, що Україна робить перші кроки, щоб стати «туристично-гемблінговою столицею та центром Східної Європи». В асоціації прогнозують значний потік іноземних туристів в Україну саме заради азарту, наводячи приклад Грузії, якій вдалося «переманити» до себе турецьких туристів-гравців.

З Кучухідзе погоджується і Тарас Шурубор, СЕО PIN-UP Ukraine. «Азартна нація та соціальна відповідальність — це фактично протилежні сутності. Потрібно щепити всім принципи відповідальної гри й те, що азарт — це не спосіб швидко заробити, а просто дозвілля», — зазначає він.

Тому, на думку Шурубора, навіть у «неазартній державі» можна мати дуже хороші показники як щодо прибутковості цього бізнесу, так і щодо податкових відрахувань до скарбниці країни. А результати опитування UGC, за його словами, підтвердили досить прогнозовані факти — бізнес їх відчуває через свої показники та власну аналітику.

А хто гравці?

Хоча опитування UGC і показало, що серед вікової групи 18−35 більше охочих спробувати себе в азарті, реальність індустрії дещо інша. «Серед наших клієнтів основна група — це 30−50 років. Людей старших 21-го та молодших 30-ти практично немає. Основні споживачі нашого продукту — представники середнього класу та вище, підприємці, люди з достатнім статком, щоб витрачати його на різне дозвілля: від подорожей до азартних ігор», — каже Олег Конончук, генеральний директор Slots City.

Аналогічну позицію займає Тарас Шурубор, керівник PIN-UP Ukraine. Користувач їхніх продуктів — гравець із середнім статком і постійним доходом. «Він відповідально підходить до гри та розглядає азарт як дозвілля, але не як роботу чи спосіб отримання прибутку. Він готовий витратити невелику суму на це [розваги]», — так характеризує користувачів керівник PIN-UP Ukraine.

Цей підхід відображається й у маркетингу гемблінгових компаній. «Ми ніде не закликаємо грати та вигравати. Також ми не використовуємо атрибути казино в рекламі: фішки, рулетку, звуки виграшу тощо», — додає Шурубор. Це відповідає підписаному ключовими учасниками ринку меморандуму про рекламу. Зокрема, у спонсорських роликах не можна показувати процес гри або його імітацію (натискання на кнопки, фішки в руках, обертання рулетки, розміщення ставок), динамічний рух грошей, монет, банківських карток або дорогоцінних металів.

Крім того, в рекламних матеріалах про азартні ігри використовують текст-попередження: «Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри». Його площа має бути не менше ніж 15% від загальної площі реклами.

Для Parimatch Ukraine портрет професійного гравця такий: активний і різнобічно розвинений, захоплений спортом у всіх проявах: як традиційними видами, так і кіберспортом. «Він стежить за актуальними новинами, прогнозами та спортивними оглядами, знає, як аналізувати статистику та турнірні таблиці», — розповідає СЕО компанії Наталія Гілевич.

Не варто забувати й про те, що відвідувачі гральних закладів неодмінно приходять туди за азартом. «З умовних 2,2 мільйона потенційних гравців в Україні системно грають, думаю, 30−40%. Інші відвідують гральні заклади, щоб просто провести час, поспілкуватися, послухати музику», — пояснює Кучухідзе з UGC.

Культура гри

Опитування профільної асоціації розвінчує і низку міфів навколо гемблінгу. «У нас апріорі не може бути пів країни лудоманів, тому що у нас половина країни не грає в азартні ігри, — каже глава UGC про стереотип, що легалізація „ігорки“ призводить до тотальної залежності. — З огляду на низький, менший за 2%, інтерес покоління 55+ до гемблінгу, міф, що бабусі та дідусі програють свої пенсії, це дослідження теж розвінчало», — додає він.

«Культура і відповідальне ставлення до гри буде розвиватися з часом», — вважає Конончук зі Slots City. Він порівнює це зі зміною ставлення до подорожей і туризму загалом після запровадження безвізу. З цим згоден і Шурубор: «Ми всі чудово розуміємо, що під виглядом лотерей і онлайн [гральні] оператори працювали, але не було ігрових автоматів у кожному магазині, як це було у 90-х та нульових. Відповідно, сильно пішов соціальний негатив та історії з розряду: „Мій кум, брат, сват програв усе, і на цьому закінчилося його життя“. Також молодше покоління активніше їздить до Європи, де це [гемблінг і відповідальна гра] — частина цивілізації та місцевої культури».

Учасники ринку наголошують також на важливості продовження соціальних проєктів. Гравці індустрії планують і надалі просувати принципи відповідальної гри. Багато хто не збирається обмежуватися лише тим, що зазначено в законі.

Parimatch свої благодійні ініціативи спрямовує, зокрема, на школи, дітей з інвалідністю та спортсменів. «У 2019 році з’явився міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation, основною метою якого є систематична допомога суспільству. Сьогодні фонд працює у чотирьох країнах: Україна, Кіпр, Білорусь і Казахстан, — розповідає Гілевич. — З моменту заснування і дотепер діяльність фонду спрямована на те, щоб кожна дитина, незалежно від фізичних особливостей, соціального статусу та інших бар’єрів, мала рівний доступ до занять спортом і навчання».

PIN-UP Ukraine, наприклад, має свою програму відповідального гемблінгу та соціального просування. «Ми також націлені ефективно допомагати тим верствам гравців, хто потрапив у пастку залежності, лудоманам. І тут ми насамперед опрацьовуємо превентивні сценарії, як цього не допустити. Адже запобігти залежності набагато простіше, ніж потім її лікувати», — робить висновок Шурубор.