Тетяна Максимець: “Я шукала роботу з можливістю брати участь у спортивних змаганнях”

Чи можливо розвиватися як фахівець, притому лишатися наставником, тренером, спортсменом та… переможцем? І все це в одній іпостасі? Наші героїні відповідають: так! Продовжуємо надихати вас цікавим матеріалом спецпроєкту “Історії успішних українок. Кар’єра та спорт: як досягнути балансу?” у партнерстві з WTECH Ukraine та Betinvest Ukraine.

Знайомтеся з нашою третьою героїнею — Тетяною Максимець, Internal Communication Manager, Датагруп.

Сама Тетяна прокоментувала участь у цьому проєкті так:

“Неочікувано, але так приємно. Цікавий досвід, сподіваюсь, що це лише початок. На WTECH Ukraine вечірці представляла об’єднану компанію Датагруп & Volia. Познайомилась з Favbet , які запропонували взяти участь у конкурсі. Я не дуже була впевнена, але погодилась, стало цікаво…моя тема) Цікаво, що буде далі)“.

• Чи доводилося вам переборювати себе, щоб почати займатися спортом, або ж все вийшло органічно? Що спонукало до занять, з чого розпочинали?
  
• Із самого дитинства я завжди обожнювала спорт у будь-яких проявах. Чим тільки не займалася, але дотепер моє серце повністю належить легкій атлетиці (бігу). Неодноразово перемагала на Чемпіонатах України та міжнародних забігах. Здобуті медалі неабияк спонукали до занять. Кожна нагорода для мене була особливою. Досі всі вони висять у моїй кімнаті та нагадують про маленьку сильну дівчинку.
  Потім розпочала працювати, а професійний спорт перейшов на любительський рівень. Створила власний біговий клуб, в рамках якого тренувала спортсменів. Згодом у міській раді Маріуполя очолювала масовий спорт міста. У зв’язку з переїздом у Київ, продовжила проводити тренування спортсменів в онлайн-форматі.
  Спорт вчить тебе жити в дисципліні. Пропущене тренування відкине назад, тому у тебе не може бути зайвого часу на маячню, адже на старті на тебе не чекатимуть. Головне — це розклад. Живеш за розкладом — все встигаєш.
  Я по-справжньому щаслива, коли тренуюсь. У процесі занять знімаю стрес, щось доводжу собі.
  
• Що вам важливіше в спорті – процес чи результат?
  
• Мені потрібен баланс. Раніше сильно розчулювалася через кожну зайву хвилину часу на дистанції. Ціллю було привезти нагороди зі змагань. Тепер можу бігти дуже повільно зі своїми спортсменами, мене надихає саме те, що я можу виводити їх на рекорди. Хоча буває настрій зайняти призове місце. Нещодавно таке трапилося на перегонах Spartan Race (серія перегонів з перешкодами різної дистанції та складності). Ввімкнула характер і перемогла.
  Все ж вважаю своїм найголовнішим досягненням — перший півмарафон мого спортсмена в 55 років. Сьогодні я можу проводити тренування для 50 осіб, мотивувати всіх бігати, придумувати якісь цікаві завдання, а завтра сама побіжу крос, щоб як слід покопатись у своїх думках.
  
• Чи вдавалося вам запалювати своїх колег любов’ю до свого виду спорту?
  
• Відверто зізнаюсь, що навіть роботу шукала з можливістю брати участь у спортивних змаганнях. Також звертала увагу на те, щоб керівництво поважало активний спосіб життя. Наразі організовую спортивні змагання та залучаю співробітників до корпоративних забігів, які вони із задоволенням відвідують. Колеги зазначають, що коли я розповідаю про спорт, то у мене так палають очі, що вони готові бігти за мною хоч куди. Також розвиваю благодійний проєкт DataHeart на базі нашої компанії, який надає змогу займатись спортом та реєструвати свої тренування у системі. За кожне зареєстроване тренування компанія перераховує кошти на благодійність для проведення операцій дітям із вадами серця.