Прокурор-криптовалютник намагався оскаржити рішення НАЗК

Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК, пише Антикор.

Попередні перевірки НАЗК декларацій прокурора Задирієнка (довідка № 689/25 за 2023 рік містила деталі про систематичний продаж криптовалюти на P2P-платформі біржі з доходами в мільйони гривень, які не були задекларовані) засвідчили порушення. 

Так, НАЗК перевірило одразу три декларації прокурора за різні роки та знайшло різні порушення.  Найбільша частина суми (понад 10 млн грн) припадає на прихований дохід від систематичного продажу криптовалюти на P2P-платформі біржі (ймовірно, Binance, судячи з контексту та типових кейсів). НАЗК встановило, що:

Прокурор  здійснив щонайменше 2295 P2P-транзакцій продажу криптовалюти протягом 2023 на 7,5 млн гривень. Дохід у доларах США —  4,7 тис. доларів.

Дохід у євро — 59,4 тис. євро

Дружина Аліна здійснила щонайменше 3140 P2P-транзакцій продажу криптовалюти, переважно в ролі Maker. Незадекларований дохід — 37,3 млн гривень.

НАЗК підкреслює: систематичний характер операцій (понад 2474 транзакції за рік, включаючи ончейн-перекази) свідчить про налагоджену комерційну діяльність, а не епізодичні угоди. Кошти від продажу фіату ймовірно використовувалися для купівлі крипти на інших майданчиках з подальшим переказом на біржу для повторного продажу.

Прокурор не скористався правом надати пояснення щодо більшості пунктів. Щодо доходів дружини він 14 березня 2025 (до початку перевірки) повідомив, що не знав про них, але НАЗК не прийняло це як спростування порушення.

Позов у Полтавському адмінсуді стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема:

✔️обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення;

✔️ довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки (№ 687/25, № 689/25, № 691/25 від 12 вересня 2025 року).

Прокурор-криптобізнесмен просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій встановлено:

✔️2022 — недостовірні відомості на суму  7,2 млн гривень → ознаки ч. 2 ст. 366-2 ККУ

✔️2023 — недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень → ознаки ч. 2 ст. 366-2 ККУ

✔️2024 — недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень → ознаки ч. 4 ст. 172-6 КУпАП

НАЗК після перевірок склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР.  Відкрито кримінальні провадження № 62025170010002406 та № 62025170010002407 від 21 жовтня 2025  (щодо декларацій 2022/2023). Матеріали перевірок стали частиною кримінальних проваджень. Сам прокурор терміново пішов служити до Міноборони.

Суд послався на практику Верховного Суду (постанови від 23.11.2023 у справі № 520/25012/21 та від 19.02.2026 у справі № 160/30949/24):

🔸Довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

🔸У таких випадках матеріали стають частиною кримінального провадження (ст. 222 КПК — особливий режим доступу, заборона розголошення без дозволу слідчого/прокурора).

🔸 Оскарження в адміністративному порядку не призводить до реальної зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження.

🔸Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства (для ч. 2 ст. 366-2 КК) або за КУпАП (для адміністративних порушень).

Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.