Китай засудив до смертної кари 11 членів родини Мін, що керувала шахрайськими центрами в М’янмі

Китайський суд засудив до смертної кари 11 членів сумнозвісної родини, яка керувала шахрайськими центрами в М’янмі.

Про це повідомляють китайські державні ЗМІ.

Десятки членів родини Мін були визнані винними у здійсненні кримінальної діяльності, багато з них отримали тривалі тюремні терміни.

Родина Мін працювала на одну з чотирьох кланових структур, які перетворили тихе містечко Лаукай на кордоні з Китаєм на центр азартних ігор, наркотиків та шахрайських центрів.

Врешті-решт влада М’янми провела жорсткі заходи, арештувавши багатьох членів цих родин у 2023 році та передавши їх китайським правоохоронцям.

Згідно з повідомленням китайського державного телеканалу CCTV, у понеділок у східному місті Веньчжоу було винесено вироки 39 членам родини Мін.

Окрім 11 членів родини, засуджених до смертної кари, ще п’ятеро отримали смертний вирок із дворічним відтермінуванням виконання; 11 засуджені до довічного ув’язнення; решта отримали терміни від 5 до 24 років.

Суд встановив, що з 2015 року родина Мін та інші кримінальні групи займалися кримінальною діяльністю, включаючи телекомунікаційне шахрайство, нелегальні казино, торгівлю наркотиками та проституцію.

За даними суду, їхні азартні та шахрайські операції принесли понад 10 мільярдів юанів (1,4 млрд доларів США; 1 млрд фунтів стерлінгів).

Раніше оцінювалося, що казино кожної з чотирьох родин щороку обробляли кілька мільярдів доларів.

Суд також встановив, що родина Мін та інші кримінальні групи були відповідальні за смерті кількох працівників шахрайських центрів, зокрема стріляли у працівників під час одного інциденту, щоб ті не поверталися до Китаю.

Спочатку казино в Лаукайні були створені, щоб скористатися попитом китайців на азартні ігри, які заборонені в Китаї та багатьох сусідніх країнах, але з часом вони перетворилися на прибуткову ширму для відмивання грошей, торгівлі людьми та десятків шахрайських центрів.

Цей регіон вважався мотором того, що ООН назвала «шахрайською пандемією» («scamdemic»), під час якої понад 100 000 іноземців, багато з них китайці, були заманені в шахрайські центри, де їх фактично ув’язнювали і змушували працювати довгі години, здійснюючи складні онлайн-шахрайства, спрямовані на жертв по всьому світу.

Родина Мін колись була однією з найвпливовіших у штаті Шан у М’янмі та керувала шахрайськими центрами в Лаукайні, де працювало щонайменше десять тисяч людей. Найвідомішим був комплекс, відомий як «Вілла Схований Тигр» (Crouching Tiger Villa), де працівників регулярно били та катували.

Два роки тому коаліція повстанських груп розпочала наступ, який витіснив м’янманську армію з великих районів штату Шан і встановив контроль над Лаукайном. Вважається, що Китай, який має значний вплив на ці групи, дав «зелене світло» для цього наступу.

Патріарх родини Мін, Мін Сюечан, нібито покінчив із собою; інших членів родини передали китайським властям. Дехто з них дав щирі зізнання та проявив каяття.

Тисячі працівників шахрайських центрів також були передані китайській поліції.

Ці вироки сигналізують про рішучість Китаю жорстко боротися з шахрайським бізнесом на своєму кордоні. Під тиском Пекіна раніше цього року Таїланд змушений був вжити заходів проти шахрайських центрів на своєму кордоні з М’янмою.

Попри це, бізнес пристосувався, більшість його операцій тепер відбувається в Камбоджі, хоча шахрайські центри досі залишаються поширеними в М’янмі.