ТВОЇ НОВИНИ ПРО АЗАРТ

Олександр Нікітюк – автор найвірусніших малюнків мережі

Інтерв'юОлександр Нікітюк - автор найвірусніших малюнків мережі

Талановитий ілюстратор Favbet, який створює патріотичні малюнки, що «завірусилися» в мережі, з ними друкують мерч, використовують у татуюванні та на поштових листівках у Литві – це все про нього Олександра Нікітюка. Він поділився з нами своєю історією у коротенькому інтерв’ю.

  • Ким і як давно ти працюєш у компанії? Як давно малюєш?
  • У компанії я працюю ілюстратором близько трьох років, до того працював художником ігор. Малюю я все життя. З дитинства знайоме відчуття коли сверблять пальці від бажання малювати (наприклад, коли бачиш білий аркуш паперу).
  • Що надихає тебе створювати такі малюнки?
  • Надихають люди, у широкому сенсі – від людських ідей, крутих вчинків, до друзів, родичів, сім’ї. У перший місяць війни я натрапив на спілку художників-дизайнерів, які на ентузіазмі створювали контент для протидії рашистській пропаганді. Уявіть, 1200 творчих людей різного досвіду працюють в одному чаті!
  • Розкажи про процес створення малюнків, які програми використовуєш?
  • Створення малюнку – це як пошук руди, багато шлаку відкидається, перед тим як отримаєш результат. Творчий пошук, ідея, концепт, рефи, кілька нарисів, скетчі, чернетки, а вже потім кінцева версія. У середньому створення повноцінної ілюстрації займає близько восьми годин.Фотошоп сильно допомагає у проходженні всіх цих етапів і додає нових можливостей. Для векторної графіки користуюся Illustrator та Affinity Designer. Найкрутіший мій інструмент це великий планшет-монитор Wacom Sintiq Pro, він дозволяє малювати стілусом по екрану так само як олівцем на папері, реагує на тиск і імітує класичне «ручне» малювання.
  • Як ілюстрації поширювалися?
  • Малювання – це своєрідна арт-терапія, що допомагає відволіктися від важких думок, нервувань, страхів та вилити свої емоції у малюнок. Ілюстрації я спочатку просто публікував у своїх соцмережах, але деякі «завірусилися» – почали хаотично розповсюджуватися в Інтернеті. Потім мені почали писати з пропозиціями надрукувати мерч з ними, а одного разу взагалі попросили зробити татуювання з моїм малюнком. Мої роботи пішли в загальний конвеєр українського бойового креативу. Взявши участь у конкурсі Литовської пошти, виборов друге місце. Мій малюнок буде на поштових листівках. У Консульстві України, що в штаті Вашингтон, мій малюнок у позолоченій рамці як подарунок передав американець, що публікує мої роботи у своїх антиросійських каналах. У своїх ілюстраціях я візуалізував переможні акценти: підбитий військовий корабель, вороги нашої країни як трофеї, палаючий кремль, рештки мертвих окупантів тощо. Я зображаю Україну як Переможницю, щоб ілюстрації підіймали бойовий дух. Саме з цією настановою я працював над ними ночами, бо повітряні тривоги все одно не дали б поспати. Мене вразив відгук людей на мої роботи, це означає, що мета досягнута.