Мало війни, так ще й побори: Кабмін хоче змусити «наземку» виплатити усі ліцензії за рік наперед – окупація, комендантська година та відсутність туристів не враховані
Легальний азарт б‘є на сполох – існування ринку вчергове поставлене на межу. А все тому, що урядовці хочуть зобов’язати операторів сплатити ліцензійні та податкові збори… за наступний рік.
Кабінет Міністрів України зареєстрував проєкт постанови, згідно з якою легальних офлайн-операторів зобов’яжуть виплатити ліцензійні збори за минулий та нинішній рік.
Раніше цю норму скасували через війну: оскільки в країні з 24.02.22 діє оголошений воєнний стан.
Дорожня карта легалізації азарту – це боротьба з підпільними закладами, зміна податкового законодавства та розвиток інвестиційної привабливості України.
Як гарант виконання цього договору працює контролюючий орган — Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
Однак досі чорний ринок азарту нікуди не подівся. А у операторів, що отримали ліцензії, залишається все менше можливостей для заробітку та продовження роботи. Також вони втрачають чималі гроші через збитки у війні.
Інший нюанс – окрім складності вітчизняного ринку як такого, тут ще й діють одні з найвищих у світі ліцензійних зборів для наземних гральних закладів, а також застаріла система оподаткування, яка не враховує специфіки цього бізнесу.
З другої половини 2022 деякі зали наземки відновили свою роботу. Щоправда, без особливого успіху, пише видання «NV Азарт».
КРАІЛ видала 8 ліцензій для наземки: казино (4 з яких розташовані у Києві, і по одному — у Харкові, Полтаві, Львові та Одесі), а також 12 ліцензій для майже 80 залів гральних автоматів, розташованих у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Луцьку, Сумах, Кропивницькому, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях, Тернополі, Рівному, Вінниці, Житомирі, Мелітополі, Кривому Розі, Кременчуці, Кам’янському та Броварах.
Окрім тих закладів, які опинилися на окупованих територіях та зазнали руйнувань (наприклад, внаслідок ракетних ударів росіян зруйновано чимало готелів у Миколаєві та Херсоні, де до 24.02.22 розташовувалося чимало гральних закладів), деякі все ж таки ризикнули і відновили свою діяльність у 2022-му.
Азартники відверто зізнаються: за нинішніх умов не йдеться про прибутки як такі, хіба що про виживання.
Однак, війна та податки – не єдині проблеми. Торік у березні Кабмін ухвалив постанову № 314, яка передбачала скорочення зобов’язань щодо ліцензування для низки видів господарської діяльності. Серед них — випуск і проведення лотерей, а також діяльність на ринку азартних ігор.
Проте майже через рік — 16 лютого 2023-го — КРАІЛ опублікувала рішення про погодження з Кабміном змін до першого пункту постанови № 314.
«Неоплачені до дня набрання чинності цією постановою щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії оплачуються у 30-денний строк. Протягом зазначеного строку суб’єкти господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор повинні подати КРАІЛ документи, що підтверджують внесення плати за ліцензії», — зазначено у проєкті зміненої постанови, підписаної прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
Легальних операторів азартних ігор в Україні планують зобов’язати виплатити ліцензійні збори за минулий 2022 рік і вже за 2023-й, який тільки почався. Насамперед ці зміни б’ють по ліцензованих наземних операторах, включно із залами гральних автоматів і казино, збитки та період повернення інвестицій яких і так зросли в рази через війну.
У І кварталі 2023 Кабмін має намір зобов’язати наземних операторів виплатити борги за ліцензійними зборами та заплатити за ліцензії на наступний рік. Для деяких компаній загальна сума цих зборів сьогодні становить понад півмільярда гривень.
Усі ліцензіати зобов‘язані сплатити заборгованості з платежів та зборів протягом 30 днів після підписання Кабміном змін до постанови. Компанії, які не зможуть цього зробити, просто втратять можливість легально працювати на ринку. Оператори кажуть: це як мінімум паралізує і без того стагнуючу галузь.
Оператори кажуть: втратили чимало персоналу, хтось виїхав, хтось пішов служити, а ще витратилися на генератори та паливо на додачу до основних витрат.
«Заборгованість лише з наших казино Shangri La за два роки становить майже 180 млн грн. Сказати, що цих грошей немає — нічого не сказати», — пояснює генеральний директор грального бренду Олег Конончук.
За його словами, єдиним наслідком цієї постанови для більшості учасників ринку стане закриття бізнесу.
Слідом за казино підуть зали гральних автоматів: «Для країни це втрата великого обсягу інвестицій, саме в нашому випадку — близько $40 млн. З казино буде звільнено майже 230 працівників, із залів гральних автоматів — майже 280 осіб».
Крім скорочення робочих місць та втрати серйозних інвесторів, рішення Кабміну може призвести до масового повернення підпільних казино з усіма похідними для гравців із лудоманією, злочинцями тощо.
За словами голови Всеукраїнської Ради Гемблінгу (Ukrainian Gambling Council) Антона Кучухідзе, коли ухвалюються такі принципові рішення — чиновникам спочатку потрібно порадитися з представниками бізнесу. Однак жодної комунікації з операторами не було, як і немає можливості для галузі навіть внести правки.
«Я думаю, що багато залів гральних автоматів і більшість казино в Україні буде закрито, — констатує Кучухідзе. — Через занепад туристичного потоку та сучасних реалій української економіки заробляти у цій галузі стане практично неможливо. Вкладені інвестиції будуть фактично втрачені і на заміну легальним залам прийдуть підпільні заклади, для яких сьогодні створюються всі умови».
Глава UGC вважає, що сьогодні легальний ринок азартних ігор на межі виживання. Насамперед це стосується наземних закладів, які будуть змушені сплатити ліцензійні збори за два роки, незважаючи на вкрай нестабільну ситуацію в українській економіці.
«Непрямими ефектами стане втрата орендної плати для готелів, де розміщені легальні гральні зали; у різних компаніях роботу можуть втратити до 1000 осіб, що дуже болісно у воєнний час; підряди втратить суміжний бізнес, зокрема маркетингові компанії, IT-розробники, b2b-підприємства, охоронні агенції тощо», — прогнозує Антон Кучухідзе.
Експерт також каже, що за останній рік кількість нелегальних гральних закладів в Україні лише зросла, тож діалог між державою та «білим» бізнесом сьогодні вкрай важливий.
У ситуації, коли ліцензійним операторам ускладнюють умови роботи, а на підпільні заклади немає практично жодного тиску — гроші йдуть повз бюджет, гравці виявляються незахищеними, створюється загроза для суспільства та економіки, з якою, як і раніше, ніхто не хоче боротися.
«Усе погане, що говорять про гральний бізнес, стосується виключно нелегалів, — наголошує Кучухідзе. — Але замість розв’язання цих проблем в Україні сприяють закриттю ліцензійних залів, обсяг інвестицій у які становить від $2 до 3 млн в один заклад. Таких інвесторів треба берегти».
Також свій коментар виданню експерт доповнив і постом у соцмережах. Цитуємо його повністю.
На думку фахівця Кабмін може проголосувати за Постанову 314 в останній день зими 28 лютого. Що це означатиме для легального ринку наземки?
«Швидкість проходження цього НПА вражає… стаття 42 Конституції України гарантує захист та розвиток конкурентоздатності в підприємницькій діяльності. Зміни до 314ї Постанови – навпаки, вбивають цю конкуренцію для білих організаторів азартних ігор й посилюють нелегалів. Несправедливо, коли всі інші сфери економіки будуть жити за одними правилами, а легальний гральний бізнес виводять в якусь іншу касту. Конституція – одна для всіх громадян й всіх бізнесів», – цитує основний документ держави Антон Кучухідзе.
Він прогнозує, що легальні організатори азартних ігор почнуть закривати свої заклади, й автоматично в локаціях, де вони закриються, зростатиме кількість нелегалів, які відомі тим, що до гри залучають і дітей, й лудоманів, ведуть нечесну гру. Відповідно із закриттям білих залів погіршиться криміногенна ситуація.
Іншим негативним наслідком буде те, що тисячі українців, які працюють в наземці, залишаться без роботи. Це додасть проблем в питаннях просування іміджу економіки України на зовнішній арені. Зараз ключове завдання – зберегти робочі місця для людей. Як наслідок, держава втратить і у податках, і у поповненнях до місцевих бюджетів.
Керівник бренду Хвиля 4444 Сергій Іваненко згадує, що головною умовою інвесторів для запуску закладів в Україні була обіцянка держави ухвалити закон про оподаткування 2713-д, який мав спростити фіскальну політику для гральних компаній. З початку роботи легальних операторів голосування за цей законопроєкт кілька разів відкладали, а в результаті — провалили та відправили на доопрацювання. Яка перспектива цього документу зараз – ніхто не знає.
«Те, що відбувається сьогодні, можна назвати програмою зі знищення наземного бізнесу. Нелегали працюють скрізь, підпільні зали відкриваються щодня. А нас зараз зобов’яжуть сплатити за ліцензії, які не були оплачені в період воєнного стану. Я не можу назвати інший вид бізнесу, на який би тиснули з такою ж силою, як на нас, враховуючи всі податкові перевірки», — розповідає Іваненко.
За його словами, держава намагається просто зібрати гроші. Але натомість закриються більшість казино, буде звільнено працівників, і виживуть лише деякі зали, які сконцентруються на одній ліцензії. «Очевидно, що країна від цього не виграє», — констатує Іваненко.
Гендиректор Slots City Олег Конончук додає, що сьогодні у його компанії залишаються зачиненими 3 із 7 слот-залів. Зокрема, тому в компанії не можуть пояснити логіку вимоги сплати ліцензій за рік наперед у нинішніх умовах.
Особливо для операторів, які частково або повністю втратили свої заклади на окупованих територіях та у прифронтових зонах.
«Ми виконуємо всі законні вимоги, включно з основною роботою до комендантської години, – продовжує Конончук. — Постанова № 314 дозволила нам не сплачувати ліцензійні збори, які за нинішніх умов є вбивчими з економічного погляду. Ці ліцензії були розраховані у довоєнних умовах. Сьогодні потрібно відрізати щонайменше половину заробітку через закриття закладів у нічний час, не кажучи вже про повну відсутність приїжджих туристів».
Ще один гравець ринку — група компаній First виплатила ліцензійні платежі на суму близько 300 млн грн, а обсяг стартових інвестицій компанії становив кілька десятків мільйонів доларів.
«До впровадження системи державного моніторингу ліцензія для зали гральних автоматів оплачується у потрійному розмірі. Цю систему мали запровадити до липня 2022-го, а за обіцянками держави — до кінця 2021-го», — пояснює генеральний директор бренду Марина Слепекань.
За її словами, таким чином за тарифом 2021-го сплачено 9 млн грн за генеральну ліцензію та 27 млн грн за ліцензії на гральні автомати.
Тариф у 2022-му мав би становити 18 млн грн за обидві ліцензії, якби така система була впроваджена.
«Але з якихось причин держава цього не робить, і вимагає від нас сплати 72 млн за 2022-й та 2023-й. Ця сума абсолютно нерелевантна в ситуації, що склалася», — констатує Слепекань.
За її словами, рік війни для компанії пройшов на межі виживання, і проєкт змін до постанови № 314 став повною несподіванкою.
«Ми неодноразово чули від регулятора, що він на стороні ринку і готовий всіляко нас підтримувати, — пояснює генеральний директор компанії. — Ухвалення цих змін — це постріл у голову всьому ринку наземних операторів. До того ж постріл, зроблений тоді, коли ліцензійний платіж штучно завищений».
Представники бренду заявляють, що у разі підписання цих змін компанії доведеться згорнути більшу частину бізнесу та звільнити близько 2000 працівників.
У такому ж похмурому світлі вбачають ситуацію і представники Billionaire Casino, першого легального казино в Україні, яке розпочало роботу 14 травня 2021-го.
«Ухвалення постанови стане критичним для ринку азартних ігор та призведе до закриття ліцензованих гральних закладів, — розповіли вони. — Оператори зіткнуться з необхідністю переходити до радикальних дій у бізнес-процесах. Серед потенційних наслідків — скорочення сотень робочих місць для оптимізації витрат, зростання нелегального сектора азартних ігор, зниження інвестиційної привабливості України, скорочення податкових надходжень до бюджету тощо».