Крипта по-українськи: з ринком, але без статусу платіжного засобу 

В Україні 17 лютого у Верховній Раді депутати у другому читанні ухвалили так званий «закон про крипту». 

Відтепер, віртуальні активи набувають законного статусу. Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку та Нацбанк стануть регуляторами ринку.

17 лютого Верховна Рада повторно ухвалила у другому читанні та загалом закон «Про віртуальні активи», який регулює операції з криптоактивами в Україні. За документ проголосували 272 депутати.

Протягом 10 днів президент має підписати документ та його опублікують. Він набуде чинності лише після ухвалення законопроєкту про внесення змін до Податкового Кодексу. У ньому мають бути врегульовані питання оподаткування криптовалют та віртуальних активів.

Україна входить до ТОП-5 країн світу за кількістю користувачів криптоактивів, каже заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков. «У нас є всі шанси бути передовою країною для розвитку бізнесу у цій сфері», – сказав Борняков.

За даними аналітичної компанії Chainalysis, близько 1 млн українців мають досвід використання та інвестування віртуальних активів, пише Forbes. Це один із найвищих показників у світі. Обіг криптовалют в Україні – 1 млрд грн на добу, заявляв раніше радник міністра цифрової трансформації Максим Демʼянюк. Це неофіційна інформація, оскільки ринок віртуальних активів не регулюється в Україні. Але ця сума у 50 разів більша за вкладення в українські цінні папери (за винятком ОВДП).

Що дає ухвалений закон про віртуальні активи? Іноземні та українські компанії зможуть офіційно працювати з криптоактивами, відкривати рахунки у банках, сплачувати податки та надавати свої послуги громадянам. «Власники криптовалют в Україні зможуть легально обмінювати активи, вносити до податкових декларацій, відкривати блокчейн-бізнеси та використовувати у повсякденному житті», – коментує Кирило Хомʼяков, генеральний менеджер Binance в Україні.

Основні характеристики віртуального активу:

• – нематеріальне благо;
• – є об’єктом цивільних прав;
• – має вартість;
• – виражений сукупністю даних в електронній формі;
• – віртуальні активи не є і не будуть засобом платежу на території України. Їх обмін на товари або послуги також заборонено.

Автори закону врахували пропозиції президента Зеленського та відмовилися від ідеї створення нового регулятора на базі Мінцифри, як це пропонувала стара версія. Регулюватиме ринок віртуальних активів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Національний банк України.

НБУ контролюватиме оборот віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, визначатиме перелік валютних цінностей, на які можна обміняти криптоактиви, та порядок такого обміну. Також Нацбанк контролює діяльність постачальників послуг, повʼязаних з обміном забезпечених криптовалют, визначає вимоги до кібербезпеки та накладає санкції за порушення.

А Нацкомісія з цінних паперів ліцензуватиме та контролюватиме діяльність учасників крипторинку, проводитиме перевірки, виноситиме попередження, приписи про усунення порушень та запроваджуватиме фінансові санкції. Протягом половини року НКЦПФР має розробити порядок ведення держреєстру постачальників послуг, повʼязаних із обігом віртуальних активів.

Ліцензії та податки на криптовалюту

Закон про віртуальні активи визначає вартість ліцензій для компаній, що займаються криптоактивами. Резиденти залежно від виду діяльності повинні мати статутний капітал від €19 300 до €38 600, нерезиденти – від €96 500 до €193 000. Вартість разової ліцензії (дозволу) також різна: для резидентів – від €2200 до €4400, для нерезидентів – від €11 000 до €22 000.

Які податки запроваджують для крипти? Фізособи отримають пільгу для податку на прибуток на пʼять років. У цей період оподаткування прибутку від операцій із віртуальними активами буде 5% ПДФО +1,5% (військовий збір). Після пільгового періоду – 18%+1,5%. Для майнерів продаж створеної криптовалюти обкладається ставкою 5%+1,5%.

Юрособи, у яких операції з віртуальними активами будуть єдиним видом діяльності, зможуть сплачувати податок у 5% із прибутку. Інші компанії платитимуть стандартні 18% на прибуток від таких операцій.