Суд відмовив прокуратурі у стягненні «боргів» з казино Billionaire
Київський окружний адміністративний суд повністю відмовив Офісу Генерального прокурора у позові проти ТОВ «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ». Прокуратура вимагала стягнути з компанії понад 187 мільйонів гривень за нібито неоплачені ліцензії на ведення грального бізнесу, однак суд визнав ці вимоги безпідставними.
Відповідне рішення суддя ухвалив на початку лютого 2026 року у справі № 910/5933/24.
Заступник Генпрокурора Ігор Мустеца звернувся до суду в інтересах держави, а саме — Державного агентства України «ПлейСіті» (яке стало правонаступником ліквідованої КРАІЛ). Прокуратура стверджувала, що компанія, яка оперувала казино, не сплатила ліцензійні платежі за 2022-2023.
Загальна сума вимог склала 187 087 107 грн, з яких 176,1 млн грн — це плата за самі ліцензії (на проведення азартних ігор, гральні столи та автомати), а ще понад 10,9 млн грн — це інфляційні втрати та 3% річних за «прострочення», пише «Судом по схемах».
Під час судового розгляду з’ясувалося, що казино не мало платити ці кошти. Одразу після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 компанія зупинила роботу свого грального закладу у Києві через загрозу життю працівників та відвідувачів, а також через перебої з електропостачанням. Про це вони офіційно повідомили КРАІЛ.
У березні 2023 компанія подала заяву про анулювання ліцензій, оскільки не мала можливості відновити роботу. Однак КРАІЛ тоді не змогла вчасно розглянути заяву через «відсутність кворуму», а згодом позбавила компанію ліцензій з іншим формулюванням — через несплату боргів.
Ще у 2024-2025 компанія «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ» пішла до суду і виграла справу проти КРАІЛ. У серпні 2025 Верховний Суд України поставив крапку у тій суперечці, визнавши дії держоргану протиправними і підтвердивши, що на момент подачі заяви про анулювання ліцензії казино не мало жодних боргів.
Рішення суду
Суддя Київського окружного адмінсуду В.Р. Щавінський зазначив, що факт відсутності боргу вже був доведений у попередніх судових інстанціях (має преюдиційне значення), тому прокуратура не має права вимагати ці кошти знову.
Крім того, суд розкритикував саму участь Офісу Генпрокурора у цій справі. Суддя наголосив, що прокуратура не може просто так підміняти собою державні органи (у цьому випадку — Агентство «ПлейСіті»). Для того, щоб прокурор представляв інтереси держави в суді, він мав довести, що профільне відомство недбало або неналежно виконує свої обов’язки (наприклад, надати докази службової недбалості чи дисциплінарних стягнень щодо посадовців). Таких доказів прокурори не надали.
У підсумку суд ухвалив рішення відмовити у задоволенні позову повністю.