Нардеп: на пільгах для грального бізнесу держава втратила 2 млрд грн
Про це повідомив у власному телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк.
«Памʼятаєте, влада на початку війни (повномасштабного вторгнення – ред.) запровадила податкову пільгу (2%) для грального бізнесу. Яку потім Рада скасовувала моїм законопроектом.
Так ось, по даним Рахункової палати через існування такої пільги пару місяців держава втратила 2 млрд. Я думаю насправді десь 4-5 мільярдів», – вважає Железняк.
Також він додав, що жодна людина, причетна до цієї правки не понесла жодної відповідальності.
Голова Рахункової палати Ольга Піщанська відзначила, що ухвалений у 2020 Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» певною мірою стимулював зростання відповідного ринку. Зокрема, податкові надходження від цієї сфери зросли з 200 млн у 2021 до 17 млрд у 2024.
З вересня 2020 Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ)*, що мала здійснювати контроль за відповідним ринком, не запровадила державної системи онлайн-моніторингу за фінансовими операціями суб’єктів грального бізнесу і не забезпечила ефективного державного регулювання у сфері азартних ігор та лотерейній сфері.
Рахункова палата за результатами аудиту констатувала:
– відсутність ефективного державного нагляду за ринком азартних ігор;
– втрату державою 1,3 млрд гривень через відсутність механізму стягнення несплаченої вартості ліцензій на проведення азартних ігор;
– неоновлення ліцензій операторами державних лотерей, через що бюджет лише у 2021–2024 недоотримав 221 млн грн;
– недонадходження до бюджету загальною сумою майже 2 млрд грн внаслідок застосування спрощеної системи оподаткування (2%) для суб’єктів грального бізнесу та операторів лотерей у квітні 2022 – липні 2023;
– неефективну протидію тіньовому сектору – задоволено лише 29% вимог КРАІЛ щодо обмеження доступу до сайтів незаконних онлайн-казино;
– суттєві розбіжності у податковій звітності суб’єктів грального бізнесу, які можуть свідчити про маніпуляції фінансовими показниками, та неефективність контрольно-перевірочних заходів ДПС.