Майбутнє лотерей або чому вони не стали азартом? Думки експертів
Лотерейний бізнес і його існування фактично на межі законодавства – хвилює і турбує вже багато років. Нині планується надати їм такі повноваження, які були до 2020 є, до моменту легалізації гемблінгу в Україні. Тобто, під ліцензію лотереї можуть бути легалізовані усі нелегали, які зараз працюють. Як це питання буде вирішено?
Голова КРАІЛ Іван Рудий коментує виданню «Коментарі»: він переконаний, що до лотерей потрібно підходити таким же чином, як і до грального бізнесу. Тобто не потрібно створювати якісь конкурси, умови і так далі. Вимоги мають бути подібними до вимог гральних операторів. Подаєш документи, купуєш ліцензію, ведеш свою діяльність. І ціна має бути відповідною.
«І лотереї мають займатися виключно лотереями», – заявив чиновник.
Координатор наземного сегмента ринку азартних ігор “Всеукраїнської Ради Гемблінгу” Сергій Іваненко заглиблюється в тему. Головна проблематика в країні в цих лотереях знаходиться в тій площині, що лотерея — це не азартна гра. І всі обмеження, які діють для азартних ігор, для операторів азартних ігор — вони не діють для лотереї.
«Якщо не помиляюсь, перший проєкт лотереї, схожий на казино, запустили в 2013 році. Кожне натискання на кнопку відкривало новий білет — це була моментальна лотерея. А зараз під лотереєю лотерейні оператори приймають ставки на спорт. Ну, розписують коефіцієнти.. Чому? Тому що в них подача правил проведення лотереї декларативна і у Комісії немає повноважень їх обмежувати або контролювати. Оператори подали правила і починають працювати через 10 днів. І це головне питання, чому КРАЇЛ не наділений цими повноваженнями, щоб керувати цим процесом. Колись в нас була дискусія з одним замів в Мінфіні при запровадженні 10% податку на оборот. Ми казали йому: “Зупиніться. Ви розумієте, що не буде ніяких надходжень. Усе можна приховати, тому що весь оборот буде схований в цьому білеті”. Він не повірив, податок на оборот імплементували і все закінчилось. Надходжень до бюджету не стало».
Іван Рудий зазначив, що потрібно змінювати законодавство. Нинішнє не дає змогу розвинути цей сектор, проте, дозволяє зробити життя декількох осіб “трішки кращим”. Наразі може бути тільки три оператори. Чому тільки 3? Чому вони мають бути з досвідом проведення державних лотерей не менше 10 років?
«І як нам говорити про залучення нових іноземних інвестицій?! Де в світі, окрім 3-х чи 4-х країн є державні лотереї? Тобто уже апріорі ніякий інвестор сюди ніяк не зайде. Ну і таких от перепон дуже багато».
Точку зору глави КРАІЛ підтримав і відомий журналіст Євген Плінський, який також на власній сторінці у соцмережах написав, що лотереї – це зло.
Виявляється, що продаючи де-юре гру в лотерею, оператори де-факто займаються тим самим що і оператори гемблінгу та беттінгу, але податки з цього не платять. Вірніше платять, але зовсім не ті як гральний бізнес, пише Плінський.
«Наприклад, на сайті МСЛ є як ставки на спорт, так гральні автомати, але оскільки це не азартна гра, а «лотерея», то вона майже не оподатковується.
І на цьому ринку фактична монополія. Рудий просить прирівняти ліцензування лотерей до ліцензування грального бізнесу, та передати контроль за лотереями в КРАІЛ.
Не знаю як до передачі лотерей під КРАІЛ, адже до них теж багато питань, але оподаткування лотерей, як підвиду грального бізнесу, має бути таким самим як і онлайн-казино», – резюмував журналіст.