Головна редакторка uGame Юлія Бурковська про заборону Кабміном реклами азарту: «Не чіпати те, що приносить через податки гроші» – Forbes
Експертка ринку та відома медійниця переконана: реклама – це зло.
«Крутити фріспіни» – нікому, прямо скажемо, не треба. Але якщо ти, приміром, букмекер, вийшов з тіні, і платиш в казну – ти просто зобовʼязаний підтримувати місцевий спорт, а уся КСО має бути спрямована на ЗСУ. А не дорогуща банерка на іноземних порносайтах та рекламні бюджети в неоподаткованих каналах ТГ», – зауважила вона.
17 травня уряд, на виконання рішення РНБО, ухвалив додаткове державне регулювання азартних ігор, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Кабмін встановив порядок обмеження
реклами азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ та розповсюдження відповідного контекстного матеріалу, йдеться в постанові. Нова норма набрала чинності 21 травня.
Заборона стосується реклами казино та
букмекерських контор, натомість поза увагою Кабміну залишились… лотереї.
Ця заборона загрожує втратою доходів тільки «білим» ЗМІ, коментує Forbes головна редакторка uGame Юлія Бурковська.
24 квітня депутати 272 голосами підтримали у
першому читанні законопроєкт #9256-д, який змінює правила, у тому числі рекламні прояви, для гемблінгу та лотерей. Штрафні санкції за їх порушення пропонують збільшити з 300 до 600 мінімальних заробітних плат, а у разі повторного порушення – анулювати ліцензії організатора азартних ігор.
Кабмін не став чекати на друге читання закону і зробив свій хід. Постанова від 17 квітня – реакція на Указ президента, вона доповнює основний закон, каже ексголова комітету з реклами Консультативно-експертної ради КРАІЛ 2021-2024 роках Юлія Бурковська.
Вона додає: реклама грального бізнесу і до нововведень Кабміну та парламенту була суттєво обмежена.
«У нас вже є закон від 2020 року, який забороняє рекламу азартних ігор», – пояснює Бурковська.
Але реклама залишилась у вигляді спонсорства. Після того, як у 2020 частина гемблінгових компаній отримали ліцензії і стали працювати в легальному полі, вони підписали між собою меморандум, в якому домовилися про рамки реклами, каже Бурковська. Її замовником може бути легальна компанія, для якої казино чи букмекерська контора виступають спонсорами.
«Держава дозволила підтримувати спорт чи якісь соціально важливі справи і говорити про це», – каже головна редакторка uGame. Таким чином хотіли вивести рекламні бюджети «ігорки» з тіні. Це був неофіційний компроміс між державою і гемблінгом, пояснює вона. В реальності це означало, що під час ролика на ТБ, який виглядає рекламою онлайн-казино, на екрані присутній напис “спонсор показу”.
Нова постанова Кабміну окремо зазначила обмеження реклами азартних ігор в інтернеті, чого не було в основному Законі. Але вона при цьому не обмежує спонсорство чи рекламу лотерейних операторів, які пропонують, як і букмекери, робити ставки на спорт або грати в онлайн-слоти, як у онлайн-казино.
Чи заборонять спонсорство? Це буде вирішено у другому читанні закону #9256-д.
Все залежить від політичної волі: травити ліцензіатів, які вийшли з тіні і намагаються працювати в білу, чи дати їм можливість якимось чином працювати в легальному полі, каже Бурковська. «Є дві різні думки – не чіпати те, що приносить через податки гроші, чи роздмухувати вогонь довкола заборони», – додає ексголова комітету КРАІЛ.
Скільки втратить рекламний ринок
Рекламний медіаринок в Україні виріс у 2023 на
77% до 21,6 млрд грн, дані Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК). У 2024-му – прогноз на збільшення обсягів реклами на 28%, до 27,6 млрд грн.
Частка немаркованої реклами, так званої “джинси”, на користь грального бізнесу в онлайн-медіа за останні місяці зросла втричі – з 3,596 у грудні 2023-го до 10,69 у березні 2024-го, свідчать дані Інституту масової інформації (ІМІ).
Гральний бізнес виділяє на рекламу 10-20% від доходу. Загальні рекламні бюджети можуть сягати мільярдів гривень. Доходи лідерів грального бізнесу в Україні за 2023 рік склали 54,9 млрд грн, підрахували в Опендатабот.
Від заборони постраждають власники
онлайн-майданчиків, які працюють в легальному полі. Рекламні бюджети перейдуть у інші формати.
В той же час від заборони виграють «сірі ресурси».
Частка такого ринку може досягати 60%, каже
співрозмовник з гемблінгової компанії у першій
п’ятірці, який погодився говорити на умовах
анонімності. До них він відносить телеграм-канали, піратські ресурси та сайти, які не мають за собою юридичної фірми.
З початку року заблоковано 600 сайтів, на яких
розміщувались ресурси нелегальних онлайн-казино, повідомила 17 травня пресслужба Офісу генерального прокурора. Всі ці сайти – дзеркала. За годину можна створити декілька таких сайтів, тож сірий ринок від таких блокувань не страждає.
Медіаменеджер Денис Кубряк коментує:
«Обґрунтоване обурення суспільства лудоманією серед військових та фінансування хайпу лотерейними компаніями призвело до нульових результатів. Недовіра індустрії до держави зростає, і всі компанії, які вийшли з тіні, можуть повернутися назад. На легальному ринку знову пануватиме монополія, як це було до реформи. Гральний бізнес може знову опинитися у тіні, не поповнюючи бюджет і не підтримуючи ЗМІ, які ледве виживають у воєнний час».
Які медіа вже оштрафували?
У березні 2024 КРАІЛ уперше оштрафувала
видання за порушення законодавства про рекламу. 2,13 млн грн штрафу отримала інформаційно-аналітична газета «Вісник і К», повідомляє «Медіамейкер». Що саме рекламувало медіа – невідомо, протягом 3 місяців воно має сплатити штраф. У разі несплати КРАІЛ може стягнути кошти через виконавчу службу.
У квітні 2024 ТОВ «Чернівецький промінь»
оштрафували на 2,4 млн грн та низку штрафів
наклали на телерадіокомпанію родини мера Львова Андрія Садового «Люкс». ТРК демонструвало рекламу на відеоекрані на фасаді ТРЦ в Києві. Ці медіа також мають сплатити штраф протягом 3 місяців, припинити розповсюдження реклами та в 30-денний строк повідомити КРАІЛ про виконання рішення.