Данило Гетманцев про посилення податкового тиску на азарт: «Додатковою підставою для анулювання ліцензії буде податковий борг платника»
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев дав доволі розлоге інтервʼю «Інтерфаксу-Україна», де окрім МВФ та структурних маяків зачепив і тему оподаткування легального грального бізнесу. Так, нардеп прокоментував роботу держрегулятора КРАІЛ, яку раніше активно критикував. Зокрема, він зауважив, що певним чином відновлення кворуму – це досягнення саме його Комітету.
«Мені здається, що наш комітет був найбільше зацікавлений у відновленні цього кворуму. Бо ми прийняли зміни до закону, тиснули публічно, аби вони врешті зібрались. Тому говорити про повноцінне відновлення роботи КРАІЛ ще точно зарано. Ми дуже прискіпливо слідкуватимемо за роботою Комісії і не будемо давати можливості робити ті чи інші помилки. Деякі питання щодо продовження роботи на нашому ринку операторів зі зв’язками з рф потребують додаткового з’ясування. Там щодо одного з операторів дещо не зрозуміла позиція КРАІЛ та СБУ, але я ще не готовий обговорювати це питання публічно», – говорить нардеп.
З вересня вже стартують перевірки податкової. Там буде дуже багато цікавого по тих суб’єктах господарювання, які відповідні порушення допустили.
Більше того, сам Гетманцев ініціює внесення змін до закону про гральний бізнес, відповідно до якого додатковою підставою для анулювання ліцензії є податковий борг платника. Щоб не було такого, що компанія може не платити податки, а продовжувати працювати.
Переважна більшість операторів вже працює в “білу” і платить неспівставні з минулим роком податки до державного бюджету.
«Та ми повинні підсилювати цей тиск і постійно моніторити їх діяльність на предмет відповідності законодавству. І змусити сплатити їх гроші за 2022 рік – це для мене принципово питання», – каже Гетманцев.
Про яку суму йде мова? Якщо взяти по цьому року, то десь на 7 млрд грн по року. Стільки ж повинно бути і 2022 року. Є суб’єкти, які вже припинили діяльність і не сплатять, але по них повинні працювати правоохоронні органи.
«Наше завдання зібрати за 2022 рік не менше, ніж ми зберемо у 2023 році», – резюмує експерт.