«Бабуся скаржилася, що весь персонал — шахраї, і при цьому чудово проводила вечір». Хто і як грає у казино білоруської столиці 

Як грають білоруси? Ви здивуєтесь, але дуже по-різному. Дослідити це питання взялося мінське видання Tochka.

У одного клієнта стався напад епілепсії прямо в ігровому залі, інший привів у заклад коханку і ховався там від дружини. Від заможних панів та аморальних типів до звичайних мінських роботяг — контингент казино різноманітний. Опинившись на якийсь час у цьому світі, можна назбирати чимало незвичайних історій. Колишня співробітниця одного з гральних закладів Мінська розповіла, що часом ховається за їхніми дверима.

Фартові та вічно скривджені

Марина відпрацювала в казино близько п’яти років, і цього часу їй вистачило, щоб зробити висновок про цільову аудиторію таких закладів.

«Вважай, 90% відвідувачів — це люди, які поводяться огидно. Більшість свято вірить у те, що казино хоче їх обдурити, тому істерики, крики, образи співробітників є базою для багатьох клієнтів», — ділиться вона.

Люди з такими переконаннями, за словами Марини, нерідко пропонували комусь із персоналу частку за «правильну стратегію». У казино вони навідувалися майже щодня і постійно шукали метод «обдурити систему».

Хтось навіть приходив із блокнотом, на аркуші повністю відображав хід гри, щоб потім проаналізувати написане та постаратися знайти якісь зв’язки.

Деякі клієнти намагалися шахраювати (наприклад, ховати карти), але безуспішно — за ними постійно спостерігали круп’є та дилери.

Незважаючи на всі хитрощі гравців, як зазначає Марина, секретної схеми в цьому закладі не існувало — все вирішувало успіх.

Так, один із клієнтів виносив гроші пачками — у якийсь момент його навіть не хотіли пускати до казино. На численні виграші він збудував собі будинок, купив дві квартири, машину, регулярно фінансово допомагав дітям. Загалом про це чоловікові ходили легенди.

Повторити його досвід мріяли багато хто – чи не кожен, хто вважався у великій основі постійних клієнтів. На масштабних розіграшах у закладі могло бути близько 150 гостей, і кожного з них Марина знала особисто. Приблизно пам’ятала, хто де живе, на яких машинах воліє їздити та інше.

Багатьом відвідувачам, за словами співрозмовниці, була притаманна одна особливість: у реальному житті вони ніколи не поводилися так, як за ігровим столом. Складалося враження, ніби у закладі розкривається зовсім інший бік особистості – атмосфера казино розв’язувала гостям руки. Хтось починав буянити, інші обмежувалися приємним куражем: жартами та розслабленістю.

«До нас якось ходила жінка, яка працювала перукарем. Вона не страждала від лудоманії — з’являлася виключно після отримання зарплати та залишала у казино плюс-мінус 200 доларів», — розповідає Марина.

За словами співрозмовниці, клієнтка була веселою та приємною у спілкуванні. 

З інших нетипових відвідувачів вона згадує бабусю – звичайну пенсіонерку середнього достатку. Щоправда, та більше скаржилася, що весь персонал — шахраї, і при цьому чудово проводила вечір.

Заможних клієнтів у казино було прийнято залицятися. За потреби Марина бронювала їм квитки на літак чи поїзд, замовляла таксі, організовувала культурно-розважальну програму тощо. Опції, доступні відвідувачеві, залежали від того, скільки грошей він залишає у закладі.

Іноді від клієнтів надходили дивні прохання.

“Один із відвідувачів тримав пару коней і попросив мене купити ліки для одного з них. Поїздка за препаратом вийшла комічною: довелося вивчати аптечний склад у святковій вечірній сукні”, – ділиться Марина.

Незабаром ліки було доставлено адресату. Тільки одним несподіваним проханням чоловік не обмежився – о 4.00 йому знадобилися сині черевики 44-го розміру.

Невірний чоловік та напад епілепсії

Це не єдина історія, пов’язана із постійними заможними клієнтами.

Заклад, де працювала співрозмовниця, працював у готелі – будь-який відвідувач казино міг заселитися в один із номерів.

Якось до готелю приїхав уже інший постійний клієнт, зупинився там разом із дружиною. Приблизно через півгодини чоловік спустився в казино.

“А він щоразу проводив у нас час у компанії дівчини. І цей вечір став не винятком. Загалом, клієнт грав, сидячи поруч із коханкою. А через якийсь час на ресепшен підійшла його дружина”, – ділиться Марина.

Дружина гостя поводилася цілком адекватно. Істерик не влаштовувала – просто була стурбована тим, що чоловік не відповідає на дзвінки. Відвідувач програвав у закладі чимало грошей, тож старші за посадою повідомили Марині, що пускати його дружину до зали категорично не можна.

Довелося сказати жінці, мовляв, щоб потрапити усередину, потрібно пройти реєстрацію та сплатити стартовий внесок. Дружина гравця займатися цим, зрозуміло, не стала і пішла.

“Ще була історія, коли у гостя стався напад епілепсії прямо в ігровому залі. Я розмовляла з охоронцем, почула гуркіт. Повертаюся – гість лежить біля автомата: судоми, піна з рота”, – розповідає Марина.

Жінка відразу підбігла до нього, постаралася відігнати інших відвідувачів і надати першу допомогу. Їй допомагав інший клієнт, який опинився поряд.

Персонал викликав швидку допомогу. Але чекати медиків гість не став – поїхав додому, як тільки отямився.

Неадекватні відвідувачі

А наступна історія наочно демонструє ризик професії. Якось Марину схопив за руку і різко смикнув на себе агресивний нетверезий клієнт. Пояснив свій вчинок тим, що хотів поцілувати співробітницю казино у щоку.

Марина, зрозуміло, такого роду ніжності не потребувала і сильно злякалася.

Розгорівся конфлікт, буквально єдиний за весь час її роботи у казино. Жінка обіцяла звільнитися, якщо агресора не внесуть до чорного списку. Більше цього клієнта до закладу не пускали.

“Коли я тільки влаштувалась, колеги розповіли іншу історію, яка теж чудово демонструє неадекватність деяких чоловіків“, – продовжує Марина.

Однією з дівчат на рулетці почав надавати знаки уваги заможний постійний гість. Вона на його загравання не відповідала і щоразу повторювала, що між ними нічого бути не може. Однак чоловіка це не зупиняло.

Якось після закінчення зміни дівчина, як завжди, поїхала додому. Опинившись на подвір’ї, припаркувала авто і вже збиралася з нього вийти. І раптом, повернувши голову у бік вікна, помітила біля своєї машини того самого клієнта.

Як він дізнався про адресу дівчини, залишилося загадкою.

Чоловік спробував розпочати з нею діалог. Дівчина злякалася, почала кричати, що його поведінка дуже дивна, навіть загрожувала міліцією. Але клієнт не йшов.

На щастя, дівчині вдалося втекти від нього в під’їзд.

Але ця історія стала для співробітників нагадуванням, що не всі відвідувачі приходять до казино просто розважитись і випробувати удачу.