Антон Кучухідзе: «Ситуація із залежністю від азартних ігор в Україні краща, ніж заявляють популісти»
Питання щодо масового характеру залежності від азартних ігор дуже часто підіймається та роздмухується популістами. Мета цих медійних атак проста та зрозуміла – дискредитація легального ринку азартних ігор та відвернення уваги від нелегалів, які і є основним джерелом лудоманії в Україні. Проте зазвичай вони не здатні надати хоча б якісь притомні обґрунтування, не говорячи вже про статистику. Улюблені тези про «половину країни лудоманів» спростовуються під час першого погляді на офіційну статистику, про це пише у власній колонці очільник Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе.
13 січня Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) опублікувала офіційну статистику щодо кількості лудоманів у реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. Ця статистика однозначно говорить про те, що жодної масштабної проблеми з лудоманією немає.
Так, у 2024 КРАІЛ разом із організаторами азартних ігор внесли відомості до Реєстру щодо 9 389 осіб.
Зважаючи на те, що, за показниками до широкомасштабного вторгнення рашистів, потенційна кількість гравців у азартні ігри складала майже 1,4 млн гравців, кількість лудоманів, зареєстрованих в цьому році, становить 0,67% від їхнього загального обсягу. Станом на 1 січня 2025 Реєстр містить відомості щодо 11 593 осіб.
Також цікавим фактом є те, що 98,5% записів у Реєстрі (щодо 9 250 осіб) були внесені на підставі заяв про самообмеження. Тобто гравці, розуміючи свої проблеми з азартними іграми, самостійно звертались напряму до КРАІЛ, або подавали такі заяви через легальних організаторів азартних ігор. Інші 139 заяв були подані родичами гравців. Це свідчить про два важливі аспекти.
– Механізм самообмеження, запроваджений КРАІЛ, працює і ним можуть користуватись як гравці, так і їхні родичі.
– В абсолютній більшості випадків гравці самостійно усвідомлюють свої проблеми, що говорить про достатньо високий рівень обізнаності щодо цієї проблеми та свідомого підходу гравців до гри загалом.
«Звісно, ці розрахунки мають певні застереження, адже через війну важко отримати точні дані про демографію в Україні та реальну кількість гравців. Ба більше, навіть кілька десятків людей з ігровою залежністю на мільйон гравців – це немало, адже за кожним випадком стоїть окрема людська доля, певні обставини, що призвели до залежності.
Саме тому замість маніпуляцій навколо теми лудоманії, які ведуть деякі політики та медіа, було б набагато доцільніше вживати ефективні заходи для боротьби з цим явищем, особливо у контексті обмеження присутності нелегалів, зокрема лотерей, на ринку гемблінгу, адже технічні можливості для цього існують», – резюмує Кучухідзе.