150 мільярдів гривень на рік на двох не ділиться – в Україні вирує війна за гральний ринок
Держчиновники оцінюють обсяг грального ринку України приблизно в 150 млрд грн, від яких бюджет отримав у 2025 17 мільярдів. Чому не отримав більше – питання риторичне, адже онлайн-казино звітують про свою збитковість, а заробітки ТОП-10 учасників ринку згідно з офіційними даними впали на 20%, пише видання «Коментарі».
2 лютого заступник міністра цифрової трансформації з питань цифрової економіки Наталія Денікєєва “похвалилася” перед профільним комітетом ВР досягненнями відомства на ниві управління азартними іграми, особливо наголосивши на запуску державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) та детінізації ринку лотерей.
Вже наступного дня, 3 лютого, голова іншого комітету ВР – з питань фінансів, податкової та митної політик Данило Гетьманцев жорстко відреагував на ці заяви Мінцифри. Посилаючись на доповідь Рахункової палати про зрив запровадження державної системи онлайн-моніторингу грального бізнесу, він назвав запуск ДСОМ профанацією, яка коштувала держави 26 млн грн і не дала жодного контролю. Датою її повноцінного старту політик назвав 2027-й рік, пославшись на заяву керівника Держагентства з регулювання грального бізнесу “ПлейСіті” Геннадія Новікова. Нардеп переконаний: такий результат – провина міністра оборони України Михайла Федорова, який до січня 2026 очолював Мінцифри.
“Про винного у зриві. Кожна проблема має мати прізвище. І тут – це М. Федоров та її команда. Про це виразно свідчать документи. Слухайте запис засідання”, — написав Данило Гетьманцев.
У вересні 2025 він також поставив під сумнів заяви тоді ще голови Мінцифри Михайла Федорова про запуск ДСОМ у 2025-му році, а не восени 2026-го як обіцяв “ПлейСіті”.
У листопаді розкритикував рішення Федорова про конкурс для лотерейних операторів, який у 2023-му році сам хотів регулювати за допомогою законопроекту власного авторства.
У нардепа на ринку лотерей був свій інтерес – міноритарна частка в 0,0198% у компанії “М.С.Л.”, якої він нібито вже позбувся. Але все ж таки таке пряме звинувачення члена президентської команди, ще й глави критичного зараз оборонного відомства, з боку його колеги, було дуже гучним. Фактично це звучало як оголошення війни, до чого нардепу було не звикати.
Приміром, та ж вереснева заява за часом збіглася зі скандалом навколо французької квартири матері нардепа.
3 лютого Данило Гетьманцев регулярно почав проходити по фігурі Михайла Федорова: – звинувачення у втратах для бюджету 1 млрд грн. через профанацію введення в роботу ДСОМ, що за законом означає зниження у 3 рази ліцензійних платежів та 20 млрд грн на рік через її відсутність; – заяви про його президентські амбіції та звинувачення у розкручуванні піар-війни проти нього разом із фамільярним зверненням “Миша Федоров”.
Словом, градус напруги з боку народного депутата зростав, при тому, що сам міністр зберігав наполегливу мовчанку.
Топ-10 грального ринку України – зміни на полі та падіння доходів на 20%
Заяви Данила Гетьманцева про збитки для держбюджету в 20 мільярдів гривень щороку, здавалося б, мали підказати, за що йде “гральна війна”. Однак було б наївним вважати, що ці мільярди заробляють якісь нелегальні онлайн-казино та салони гральних автоматів.
Як свідчить практика правоохоронних органів, якщо не всі, то багато легальних онлайн-казино створюють схожі на офіційні сайти, так звані “дзеркала”, зі схожими веб-адресами, оформленням та іншим. В результаті замість одного вказаного в ліцензії сайту гравці заходять на десятки таких сайтів і роблять ставки, які ніяк не враховуються у легальній звітності ринку. Усього в Україні таких сайтів налічуються десятки тисяч , а отримані через них кошти за допомогою схем “міскодингу” та спільників у банках відмиваються.
Лише через одну банківську установу можуть проходити мільярди гривень. У зв’язку з цим контроль над власне легальними гравцями ринку так само важливий, як і боротьба з “чорними” операторами.
А ось справи у ТОП-гравців грального ринку країни, судячи з даних порталу OpenDataBot, не найкращі. Так, у 2025 році на частку найбільших компаній ринку припав зареєстрований дохід у 43,4 млрд грн, тоді як роком раніше це були 55,6 млрд грн. Тобто офіційно виторг упав на 20%. Фактично щороку лідер на ринку не просто змінюється, часто він просто йде з бізнесу, а список ТОП-10 учасників радикально видозмінюється.
Так, за підсумками роботи в 2024 бренд Favbet зміг зайняти 1-е місце в ТОПі ігрового бізнесу в Україні — на компанію припали 21,3 млрд грн (38,4%) із загального обсягу першої десятки у 55,6 млрд грн.
Цьому сприяли проблеми у ТМ Cosmolot та анулювання ліцензії у Parimatch. Проте вже за підсумками 2025 Favbet не просто втратив лідерство. Опорна структура – ТОВ “Букмекерська контора “Фавбет”, на яку і було оформлено ліцензію, з 2 квітня 2026 перебуває на стадії ліквідації. При цьому з кінця 2025 року компанія потрапила під перевірки та штрафи від “ПлейСіті”, результатом яких стали санкції на суму понад 9 млн грн, а 22 квітня ТОВ “Фавбет гейм слотс” втратив ліцензію на зал гральних автоматів, натомість “придбав” 3 млн грн.
Втім, ця компанія також перебуває на стадії ліквідації. У той же час на 1-е місце за підсумками 2025 вийшло ТОВ “Слотс ю ей”, на частку якого припала виручка в 15,74 млрд грн або 36,3% від виторгу ТОП-10 гравців ринку.
Правда ця виручка стосується двох онлайн казино, які працюють за ліцензією ТОВ “Слотс ю ей” — ТМ 777 та Slotoking.
Другі та треті місця посіли бренди SlotsCity (виручка 9,35 млрд грн) та Super Gra (4,31 млрд грн) відповідно. І саме ці зміни говорять про те, як в Україні змінюються лідери грального ринку.
Найяскравішим прикладом є виведення з ринку одного із найстаріших гравців – ТОВ “Паріматч” під брендом Parimatch. Історія компанії розпочалася у вересні 1995, за словами її засновника Едуарда Швіндлермана з підвалу біля стадіону “Динамо”. До 1998-го компанія вийшла на російський ринок, 2009-го пішла до білорусі, працювала в СНД. Оскільки азартний бізнес в Україні був легалізований у 2020-му році, компанія 11 років працювала навмання, про що говорять кримінальні справи. Наприклад, одне з них приписувало компанії оборот у 20 млн грн на день, і легалізацію $350 млн іце лише один із прикладів скандалів та претензій до компанії.
Ситуацію змінило повномасштабне російське вторгнення в 2022-му році, адже за підрахунками російських журналістів, у них “Париматч” у 2019-2020 роках збирав на ставках 7,6 млрд і 15,4 млрд російських рублів відповідно, у вигляді чистого прибутку отримуючи понад 400 млн руб. А це ТОП-10 російських букмекерських компаній. Результати не забарилися – у березні 2023-го РНБО наклала на компанію санкції терміном на 50 років. У компанії то погоджувалися з рішенням Ради національної безпеки, то подавали позов до Верховного Суду, то намагалися продовжити діяльність через букмекера BuddyBet.
Але в результаті компанія пішла з азартного ринку України, хоч і заробляла на ньому у 2020-2023 від 1,2 до 2,3 млрд грн щороку. Такому результату не в останню чергу послужили дії гравця №2 — Фавбет. Після виходу з ринку Parimatch лідером став Favbet бізнесмена Андрія Матюхи, який розпочав роботу у 1999-му. Результатом лідерства за підсумками 2024 стало те, що вже на початку 2025 Favbet потрапив під пильну увагу спільноти Blackboxosint. У своїй публікації останнє нагадало про те, що ліцензію на букмекерську діяльність компанія отримала лише у грудні 2022, реєструвала одні збитки, могла вести діяльність у рф, де нібито мала зареєстровану торгову марку до 30 грудня 2024, а сам Андрій Матюха нібито має паспорт російського громадянина.
Втім, справжні проблеми для Favbet настали після ліквідації КРАІЛ та появи замість нього “ПлейСіті”, що стало зрозуміло наприкінці 2025-го на початку 2026-го – внаслідок кількох перевірок ТОВ “Букмекерська контора “Фавбет” було нараховано понад 9 млн грн штрафів. Але значно зрозумілішим стало рішення про ліквідацію ТОВ, прийняте 2 квітня 2026. Здавалося б, навіщо ліквідувати компанію, яка у 2024 отримала виручку в 21,2 млрд грн (звітності за 2025-й поки що немає)?!
Насправді ж відповідь проста – саме 20 квітня 2026 закінчується видана КРАІЛ ліцензія на роботу онлайн-казино, і, зважаючи на все, у Favbet зрозуміли, що “ПлейСіті” її продовжувати не має наміру, а значить і сенсу в існуванні компанії без ліцензії на азартні ігри, немає.
Найостаннішим прикладом “гральної війни” та черговою його втратою можна назвати лідера грального ринку України у 2023-му році (27,15 млрд грн виручки) та власника грального бренд Cosmolot – ТОВ “Спейсікс”. Своїм рішенням від 22 квітня 2026 року “ПлейСіті” анулювало ліцензію Cosmolot, а на ТОВ “Спейсікс” наклало 12,9 млн грн штрафних санкцій.
ТОВ “Спейсікс” (вид діяльності – організація азартних ігор, статутний фонд – 58 млн 825 тис грн) та Cosmolot мають давню історію конфлікту з владою та досвід гральної війни українською. Ставши 2023-го року лідером ринку, власник “Спейсікса” громадянин Німеччини Нойманн-Дамерау Арнульф Еккехард зіткнувся 2024-го з тиском влади та вимогами переписати на потрібну людину 50% компанії. Так принаймні він заявив у квітні того ж року. Однак на угоду не пішов і у жовтні 51% акцій компанії було продано ТОВ “Невада геймінг холдинг”, зареєстрованому в американському штаті Невада, центрі азартного бізнесу США.
Але оскільки на сайті “Невада геймінг холдинг” на посаді президента та гендиректора компанії значиться сам Нойманн-Дамерау Арнульф Еккехард, то він і є власником 100% акцій “Спейсіксу” та ТМ Cosmolot.
Тобто позбавлення ліцензії казино можна вважати дещо запізнілою “помстою” за одкровення бізнесмена.
Тактичні ходи, що застосовуються в ході “гральної” війни, дозволяють не тільки зрозуміти, яким чином йдуть бойові дії, а й хто за ними стоїть, адже за публічним конфліктом нардепа Данила Гетьманцева та міністра оборони Михайла Федорова можна розглянути цілі коаліції. І найбільш наочно вони виявляються з прикладу “кейсу Favbet”. Явним недоброзичливцем казино виявився саме нардеп Данило Гетьманцев, який давно і активно критикує власника бренду Андрія Матюху, напираючи на нібито наявні факти ухилення від податків та наявності паспорта РФ. Так, лише за листопад 2025 року на своєму Телеграм-каналі Данило Гетьманцев написав про бізнесмена 11 разів, а у жовтні 13 разів.
Щоправда, з грудня власник “Фавбету” удостоївся згадок від політика лише двічі – у січні та квітні.
Згадка бізнесмена у квітні важлива тим, що Данило Гетьманцев, коментуючи повідомлення генпрокурора України Руслана Кравченка про розкриття мережі гральних казино з оборотом у 5 млрд грн заявив про злочинну діяльність Михайла Федорова.
“Єдине, що обійшли в прес-релізі, це те, що здійснювати злочинну діяльність шахраям активно допомагала команда реформаторів Федорова на чолі з “трьома з кіоску”: самим кандидатом у президенти, який випадково виконує обов’язки, прости Господи, міністра Борняковим та їх молодшим партнером у бізнесі. Так само, як і щодо інших злочинних угруповань у грі, включаючи Матюху, які продовжують приймати нелегальні ставки під пильним ігноруванням ПлейСіті”, – написав нардеп.
Зрозуміло, війна на гральному ринку продовжиться і навіть можна приблизно підказати, хто може стати наступним під ударом. Власне про це заявив сам Данило Гетманцев. Ще в жовтні 2025 він зазначив, що “розслідування проводяться і щодо компаній СПЕЙСІКС, ВБЕТ УКРАЇНА, ГЕЙМДЕЙВ за ознаками злочинів — ухилення від сплати податків, зборів, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом”.
Судячи з того, що 22 квітня “Спейсікс” втратив ліцензію, нардеп все ж таки знав, про що говорив восени, і в такому разі ТОВ “Геймдейв” та ТОВ “Вбет Україна” є чого побоюватися. Власне, обидві компанії входять до ТОП-5 гравців ринку гемблінгу, посідаючи на ньому 2 та 4 місця відповідно. ТОВ “Геймдейв” (вид діяльності – організація азартних ігор, статутний фонд – 30 млн грн), ТМ SLOTS CITY мав 9,35 млрд грн, але його позиції за українськими мірками дуже вразливі.
Так, хоча з жовтня 2024 його власником є мешканець Одеси Павло Чиклікчі, син агробізнесмена та екс-депутата Одеської обласної ради Георгія Чиклікчі, за компанією тягнеться шлейф одного з її колишніх власників. Йдеться про Якова Фінкельштейна, який до того, як змінив прізвище і прийняв громадянство Ізраїлю, був Яковом Грибовим, співвласником горілчаної компанії Nemiroff, жив у Москві і навіть примудрився потрапити в сюжет російських ЗМІ через конфлікт із сусідом, бізнесменом Борисом Фейгіним.
Формально, Яків Фінкельштейн більше не володіє ТОВ “Геймдейв” займається розмінуванням, але у боротьбі проти компанії це також може спливти.
З ТОВ “Вбет Україна” (вид діяльності – організація азартних ігор, статутний фонд – 35 млн грн) ТМ VBET ситуація схожа, а дещо ще й гірша. Її співвласниками або навіть реальними власниками можуть бути: 1) бізнесмен , громадянин білорусі Артур Гранц, який працює також на ринку цигарок; 2) вірменські бізнесмени брати Віген та Ваген Бадаляни, чиє ПЗ BetConstruct використовувалося при розробці платформи для онлайн-казино Vbet і використовується також у рф. Хоча офіційно ТОВ “Вбет Україна” належить кіпрському “УЦР Холдинг лтд” громадянина Вірменії Рудольфа Погосяна, обидва ці зв’язки можуть бути використані у гральній війні.
Нарешті, фірма фігурує у кримінальному провадженні № 72024001500000001 про ухилення від сплати податків з 2021 по 2024 і в неї вже блокувалися рахунки гравців.
Данило Гетманцев жодного слова не згадав про лідера ринку – ТОВ “Слотс ю ей” (вид діяльності – організація азартних ігор, статутний фонд – 31 млн грн), що працює під брендами. На компанію припало 15,74 млрд грн доходу у 2025-му році.
На перший погляд, поки “Слотс ю ей” з його 777 і Slotoking нічого не загрожує, принаймні Данило Гетманцев не погрожує їм якимись карами на відміну від “ВБЕТ УКРАЇНА” та “ГЕЙМДЕЙВ”. Але “ПлейСіті” може змусити Павла Журила понервувати. Так, 23 грудня компанія була оштрафована на 400 тисяч гривень, а у березні сума штрафу зросла чи не в 11 разів – до 4,3 млн грн.
На роль лідера ринку нині можуть претендувати ТОВ “Нейтів АППС” (онлайн-казино Super Gra, виручка 4,3 млрд грн) або ТОВ “Лимон” (онлайн-казино ChampionCasino, виручка 2,4 млрд грн).
ТОВ “Нейтів АППС” (вид діяльності – організація азартних ігор, статутний фонд – 49,044 млн грн), належало уродженцю Грузії Іраклі Чубіні, що живе у Великій Британії, а її директором був Варужан Шалджян, який працював у компанії. Але після того, як про його роботу стало відомо, замість Шалджяна директором було призначено іншу людину, а 2025-го змінився і власник компанії — тепер ним став громадянин Грузії Бета Пааташвілі. До речі, дуже важливою конкурентною перевагою ТОВ “Нейтів АППС” у гральній війні є відсутність у компанії будь-яких кримінальних справ. Таку ж перевагу має і ТОВ “Лимон” (вид діяльності – організація азартних ігор, статутний фонд – 30 млн грн, онлайн-казино ChampionCasino) з виручкою в 2,41 млрд грн.
Щоправда, все може зіпсувати репутація її можливого тіньового власника – екс-депутата Луцької міськради Андрія Покровського, який заслужив у своєму місті славу “короля азарту”. Свою діяльність бізнесмен швидше за все вів через низку компаній, власником яких часто виступав мешканець міста Руслан Дроздов. Йому належать 14% “Лимона”. 86%, що залишилися, в 2024-му році контролювало ТОВ “Асет груп” з 6 засновниками. Станом на 2026 тепер це кіпрське “Злагода холдингс лтд”, чия назва видає, що її власників слід шукати в Україні.
Хто виграє від чергової щорічної “війни за азарт” в Україні – міністр оборони чи нардеп, покаже час, але ясно, що самої боротьби не уникнути. І той самий Данило Гетманцев активно шукає союзників, намагаючись залучити для цього Верховну Раду.