Обіцяла надприбутки, а привласнила 12 біткоінів: у Києві суд виніс вирок псевдоброкерці

Солом’янський районний суд міста Києва визнав винною жінку, яка під виглядом надання брокерських послуг заволоділа криптовалютою клієнтки. Суд не лише призначив шахрайці покарання, але й зобов’язав повернути потерпілій понад 17,5 млн грн, пише «Судом по схемах».

Згідно з матеріалами справи № 760/14189/21, обвинувачена Вікторія Вікторівна Козак у 2019 почала поширювати серед знайомих інформацію про те, що вона є успішним трейдером і може примножити капітал завдяки торгам на криптовалютних біржах.

Як працювала схема

У квітні 2019 потерпіла, повіривши обіцянкам про гарантований прибуток, уклала з Вікторією Козак письмовий «Договір доручення на управління криптовалютою». На вказаний брокеркою електронний гаманець клієнтка перерахувала 4 Bitcoin (BTC), що на той час дорівнювало понад 20 тисячам доларів США. 

Аби приспати пильність інвесторки, Вікторія Козак створила групу в месенджері Telegram, куди регулярно надсилала фіктивні звіти про успішні торги та нібито стрімке зростання активів. Повіривши у ці «звіти», у червні 2019 потерпіла підписала додаткову угоду і перевела шахрайці ще 8 Bitcoin (еквівалент понад 90 тисяч доларів на той момент). 

Загалом жінка довірила псевдоброкерці 12 біткоїнів.

Навесні 2020 Козак заявила, що для продовження торгів потрібно терміново «докинути» ще 25 тисяч доларів, інакше активи знеціняться. Клієнтка відмовилася і після завершення дії договору попросила повернути її вкладення та зароблені відсотки. На це Вікторія Козак заявила, що стався «обвал ринку криптовалют, і всі гроші згоріли», після чого видалила чати та перестала виходити на зв’язок.

Кіберполіція та лінія захисту

До розслідування залучили аналітиків Кіберполіції. Використовуючи технології аналізу блокчейну, слідчі встановили: щойно біткоїни надходили на гаманець Вікторії Козак, вона одразу переказувала їх на інші рахунки на біржах Binance та Bitfinex. У підсумку криптовалюту виводили у гривні на особисті банківські картки обвинуваченої та її чоловіка. На комп’ютері жінки навіть знайшли селфі з паспортом, яке вона робила для верифікації на криптобіржі.

У суді Вікторія Козак свою провину категорично заперечувала. Вона стверджувала, що взагалі не знайома з потерпілою, а гроші та крипту ніколи не брала.

Її адвокат спробував використати правову колізію: сторона захисту наполягала, що у 2019 в Україні законодавчо не існувало поняття «віртуальний актив», а отже, біткоїн не був майном у юридичному сенсі. Відповідно, на думку адвоката, «немає майна — немає і злочину (шахрайства)».

Однак судді відкинули ці аргументи. Суд зазначив, що біткоїн як цифровий актив має чітку економічну цінність (ринкову вартість), його можна продати та обміняти на гроші. Відповідно, це майно у розумінні Цивільного та Кримінального кодексів України, і крадіжка криптовалюти є реальним злочином проти власності, незалежно від дати прийняття профільного закону про віртуальні активи.

Вирок суду

17 березня 2026 суд визнав Вікторію Козак винною у шахрайстві в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України).

Враховуючи, що жінка раніше не була судима та має на утриманні дітей, суд призначив їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але замінив його на іспитовий термін (умовне покарання) тривалістю 3 роки.

Водночас суд повністю задовольнив цивільний позов потерпілої. Вікторію Козак зобов’язали компенсувати вкрадені активи за актуальним курсом — стягнути на користь ошуканої клієнтки 17 506 900 гривень. Також засуджена має сплатити майже 18 тисяч гривень за проведення судових експертиз.