Наземні казино – захмарні ризики або що турбує ліцензіатів

Ринок грального бізнесу запущено і перші інвестори пройшли “бойове хрещення” українськими реаліями. Як виявилося, турботи азартного ринку зводяться не лише до податкової політики і конкуренції чорного ринку. Найбільше їх відчувають саме представники “наземки”(поки наземних казино в Україні 5). Ліцензіати, що запрацювали в Україні, переймаються через сертифікацію та розміщення закладів і очікують від держави готової дорожньої карти, яка повинна вирішити ці проблеми.

Марина ГУСЄВА

Податки та перепони

Першопрохідникам наземного ринку в Україні дісталися всі можливі “граблі” вже на вході до легальної індустрії. Саме перші інвестори взяли на себе будь-які можливі ризики запуску бізнесу. Основною складністю роботи як для власників казино, так і для гравців виявилася недалекоглядна податкова політика.

“На сьогодні гравець, який виграє в казино, повинен заплатити 18% податку від суми виграшу, це нонсенс, – пояснює Олег Конончук, генеральний директор SlotsCity. – Тобто людина приходить в зал і при ставці в 1000 гривень з коефіцієнтом 1,2 в разі вдалого ходу гри, отримує на руки 1200 гривень. І з них має сплатити 18% податку. Проста арифметика показує, що в результаті такий “щасливчик” забере з собою суму, меншу за ту, яку приніс до закладу – 996 гривень. У чому тоді сенс виграшу? “

Крім того, потребує змін і податок на дохід (GGR). Цю проблему може вирішити прийняття довгоочікуваних змін до Податкового кодексу, а саме – законопроекту №2713-д, за який у першому читанні проголосували 252 народних депутата. Документ пропонує встановити єдину ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від організації і проведення азартних ігор і випуску та проведення лотереї – 10%.

Однак, на жаль, на минулій сесії депутатам не вистачило часу для розгляду податкових поправок, тому другого читання документа ринок чекає з … 15 червня.

“Світова практика успішного запуску легального гемблинга свідчить, що країни, де азартний ринок успішно працює на користь громадян, вибирають просту схему: або високі ставки на ліцензування, або високі податки. В Україні на даний момент і те, і інше“, – говорить Дмитро Гречко , слот-менеджер SlotsCity.

Так, зараз є дискусія щодо 10% -го податку від коштів, які заходять в касу. Простий приклад: протягом дня в касу зайшов мільйон, вийшло 940 000 з урахуванням утриманих відсотків, але податок повинен сплачуватися не з 60 000, що залишилися, а з мільйона. І це умови, які змушують легальний бізнес серйозно замислюватися над ефективністю роботи і подальших інвестицій у цей бізнес. Тому Україні слід визначитися – до якої з сторін вона хоче приєднатися, щоб отримати серйозні вливання від іноземних інвесторів.

ЧОРНІ КОНКУРЕНТИ

Інвестори називають таку податкову політику “ярмом” і вважають її недалекоглядною, особливо, якщо зауважити, що тіньові конкуренти не квапляться платити податки.

Звісно, перший мільярд гривень, що надійшов до держбюджету завдяки легалізації, це краще, ніж тіньове нічого. Але навіть зараз ще не все втрачено.

Прогнозовані 7 мільярдів надходжень були б реальними, якби не прогалини податкового законодавства. Тожчастина операторів ринку поки що поставили на паузу свій вхід до української індустрії азарту. Фахівці переконані: якщо народні депутати таки проголосують за 10-% ставку оподаткування на виграш – тоді 7 млрд грн точно не забаряться.

 

“Насправді, це все сильно ускладнює ситуацію, – говорить Юрій Пилипенко, директор казино BillionaireCasino. – Бюджет України недоотримує податкові платежі від проведення незаконної гральної діяльності. В легальних закладах існує правило про обов’язкову персоналізацію кожного клієнта, чого немає в підпільних казино. У зв’язку з цим великий потік клієнтів обирають заклади тіньового ринку і не хочуть ідентифікуватися”.

ПІДНІЖКА НЕЛЕГАЛАМ

Тіньовий ринок поки не знищений перевірками і контролюючими органами. І правоохоронці, на жаль, досить пасивно реагують на скарги. У світі є приклади, де підпільних казино просто немає. Єдиний варіант ліквідувати це – методично вибивати з-під ніг нелегалів економічне підґрунтя. Тільки коли гравець це відчує і зрозуміє, що комфортніше відвідувати «білі» заклади, нелегалам нічого не залишиться, крім закриття.

Крім того, важливо створити умови, щоб всі порушники несли відповідальність. Наприклад, легальні казино та ігрові зали ризикують отримати мільйонні штрафи за допуск до гри лудоманів або осіб молодше 21 років. А які штрафи за роботу на чорному ринку?

СМІТНИК ДЛЯ сертифікатів

Сертифікація – ще одна ризикована обставина, заважає працювати публічному ринку азарту. Незрозуміла майбутня процедура отримання документації та підтвердження достовірності сертифікатів міжнародного зразка після закінчення річного терміну роботи. Крім того, учасники ринку стурбовані тим фактом, що сертифікацію доведеться проходити саме в українських інстанціях. З усіма супутніми з цими установам ризиками.

“Траплялися прецеденти,коли на всю країну це виконує тільки одна-єдина установа та й та дізнається про це тоді, коли люди починають приходити і намагатися оформити папери“, – діляться тривогами деякі оператори.

ДЕ ПРАЦЮВАТИ?

І наостанок, для потенційних інвесторів залишається актуальною проблема розміщення ігрових залів. Адже на ринку нині підходящих для індустрії приміщень небагато і більшість із них вже зайняті.

“Складність, з якою зіткнеться сьогодні потенційний інвестор, який заходить в Україну з нуля – це пошук приміщень під ігрові зали. Як ми знаємо, згідно з Законом “Про гральний бізнес “, казино в Києві можна розміщувати тільки в п’ятизіркових готелях з номерним фондом від 150 номерів. В інших містах – в чотирьох- і п’ятизіркових готелях з номерним фондом від 100 номерів. Як і букмекерські пункти, зали ігрових автоматів можна розміщувати тільки в готелях категорії 3-4-5 зірок з фондом не менше 50 номерів, для Києва – від 25 номерів . Одна ліцензія дає право встановити 250 ігрових автоматів, – пояснює Олег Конончук. – Але таких готелів зараз дуже мало. І не всі вони знаходяться в привабливих для клієнтів локаціях. Тому великі оператори, як ми, розуміючи ситуацію, почали процес підписання договорів оренди ще з вересня 2019 року. Тому той учасник, який зайде на ринок сьогодні, обов’язково зіткнеться з цією проблематикою“.