Глава Мінцифри Олександр Борняков розповів, чому для нардепів закони по гемблінгу не є в пріоритеті
Посадовець пояснює: нардепи досі не надо зацікавлені у такій сфері як азартні ігри. Надто мало користі для держави з точки зору поповнення бюджету, каже Олександр Борняков в інтервʼю виданню «Апостроф».
– У нас, на відміну від інших колег, не буває так, що треба тарифи підняти, але це дасть гроші, наприклад, на фінансування армії. Це важке рішення. У нас таких мало.
В основному у нас рішення — щось прибрати. Воно не завжди стикається з розумінням. Наприклад, десь рік тому ми пішли в парламент для того, щоб об’єднати реєстри по азартних іграх. Їх було чотири чи шість, я вже не пам’ятаю. Ми утримуємо, як держава, чотири реєстри.
Я з трибуни Верховної Ради розказував депутатам перед голосуванням, що держава, якщо депутати проголосують, не буде втрачати зайві від 10 до 20 млн на утримання цих реєстрів. Бо ми замість чотирьох будемо утримувати один, де ми записи об’єднаємо, і в нас буде єдиний реєстр операторів азартних ігор. Проголосували проти.
– Коли мова йде про пошук грошей у бюджет, у нас серед проблем економісти зазвичай називають роботу митниці, підакцизні товари і точно в першій п’ятірці ігровий бізнес.
– Не в першій п’ятірці. Потенціал ігрового бізнесу з точки зору податків для держави… Десь 17 млрд вони сплатили в 2024, за 2025 ще не бачив підрахунку, але потенціал — приблизно ще 20 млрд. Це десь 400 з чимось мільйонів євро. Це нас ніяк не витягне із ситуації.
– Ви говорите зараз про детінізацію, так?
– Якщо умовно запрацюють всі елементи… Ми вже в тестуванні. Запустили систему онлайн-моніторингу. Вона дасть нам більше прозорості. У нас десь приблизно половина ринку — це тінь. Там різні нелегальні казино.
Якщо повністю прибрати тінь і вивести всіх у формат, коли вони не ухиляються від податків і все сплачують, то це ці 20 млрд, про які я кажу. Я б сказав, що не чекайте від ігрового бізнесу, що він врятує економічний стан країни. Митниця, ПДВ — це за сотні мільярдів. Це різні порядки.
– Лудоманія — це ж серйозна проблема, тим більше в контексті того, що військові страждають.
– У нас є реєстр лудоманів. Там менше ніж 20 тисяч людей. Ми зараз його оновимо, зробимо до нього простіший доступ. Деякі законодавчі зміни були прийняті. Ми його запустимо. Може бути їх більше, але це не якісь мільйони, навіть не сотні тисяч людей.
– Але ж була ідея пристібнути до цього реєстру військових. Чи немає тут небезпеки з точки зору витоку даних?
– У нас є архітектура, яку ми хочемо запровадити. Вона пов’язана з тим, що буде цей механізм стріляти в реєстр військових і перевіряти, чи він військовий, чи не військовий. Це в розробці.
З архітектури навряд чи може бути витік даних, бо коли вони стріляють в реєстр, їм не повертається ім’я. Їм просто повертається так чи ні. Вони не забирають звідти дані, окрім підтвердження щодо конкретної персони. Ти маєш передати ім’я, ще може РНОКПП, ще якісь ознаки, і тоді тобі реєстр відповість.
Архітектура, яку ми спроєктували, навряд чи може бути зламана. Лише якщо прямий вже злам самого реєстру Міноборони. Це вже інша історія, я тут не можу нічого коментувати.