Рахункова палата здійснила перший в історії України аудит грального бізнесу
Поточний стан державного регулювання та контролю грального бізнесу в Україні, попри зростання податкових надходжень від цього виду діяльності, не гарантує повної прозорості, податкової дисципліни, відповідальності та захисту суспільних інтересів, такий висновок зробила Рахункова палата у першому аудиті грального бізнесу з моменту його легалізації у 2020.
“50% суб’єктів грального бізнесу в 2023–2024 рр. задекларували збитковий фінансовий результат. На думку аудиторів, той факт, що організатори азартних ігор декларували різні обсяги доходу отриманого гравцями у звітності з податку на прибуток та ПДФО (у 2023 році – у 6,7 раза, у 2024 році – у 3 рази), свідчить про можливу наявність схем ухиляння перших від сплати податків“, – йдеться серед іншого у звіті, який був затверджений на засіданні Рахункової палати 22 липня, пише Інтерфакс-Україна.
Зазначається, що за 2021-2024 ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор отримали 88 суб’єктів господарювання, їхні сумарні доходи зросли з 3 млрд грн до 142 млрд грн, а обсяг сплачених податків підвищився з 200 млн грн до 17 млрд грн.
Основну провину за неналежне державне регулювання Рахункова палата покладає на державного регулятора – КРАІЛ, який цього року був ліквідований і замість якого з 1 квітня діє агентство “ПлейСіті” (PlayCity) під координацією Мінцифри.
Серед основних претензій та рекомендацій за результатами аудиту – створення Державної системи онлайн-моніторингу та реєстрів організаторів грального бізнесу, які б забезпечили інформацію про реальні обсяги ринку.
Зазначається, що КРАІЛ на системній основі не проводила перевірок гравців ринку, а ефективність податкового контролю за справлянням податків у цій сфері була незадовільною: лише до 0,9% донарахованих сум було реально сплачено, а 94% — скасовано судами.
Окрім того, так і не були затверджені ліцензійні умови лотерей, через що не видана жодна ліцензія, а державний бюджет недоотримав від їх продажу у 2021–2024 рр. понад 220 млн грн доходів, порахували аудитори.
Вони також вказали на неефективний механізм блокування нелегальних сайтів, слабке застосування санкцій та неконтрольовану рекламу азартних ігор, які сприяли формуванню тіньового сектору в ігровій сфері.
Наголошується, що КРАІЛ не могла самостійно блокувати сайти з незаконними онлайн-казино, а з 512 вимог до організаторів незаконних азартних ігор та постачальників послуг хостингу для незаконних казино було виконано лише 29%.
Окрім того, лише 20,1% накладених КРАІЛ штрафів з 35,7 млн грн загалом було сплачено, з серпня 2024 штрафів не було, а ліцензії компаній, що потрапили під санкції РНБО, анульовано лише через 5 місяців після винесення рішення, бо у КРАІЛ був відсутній кворум.
За даними рахункової палати, упродовж 2021–2024 років кількість гравців, які брали участь в азартних іграх та отримали доходи у вигляді виграшів, зросла у понад 40 разів – з 16 тис до 640 тис осіб, але водночас немає достовірних даних про загальну кількість учасників азартних ігор.
“Без системного збору даних та проведення соціальних досліджень держава не може діяти впевнено у питанні протидії ігровій залежності. Це збільшує соціальні ризики, а також ускладнює формування гуманної, обґрунтованої державної політики у сфері захисту громадян від негативного впливу азартних ігор“, – наводяться у релізі слова голови рахункової палати Ольги Піщанської.
Для усунення виявлених недоліків Рахункова палата, серед іншого, звернулася до Офісу генпрокурора, та рекомендувала спільно з “ПлейСіті” забезпечити оновлення нормативної бази у сфері азартних ігор та провести дослідження соціальних наслідків поширення азартних ігор та на його основі розробити стратегію запобігання і мінімізації шкоди від таких ігор.
Прогалини держнагляду
Аудитори зазначають, що не всі очікування від легалізації діяльності у цій сфері виправдалися, що сталося здебільшого через провали в діяльності Уповноваженого органу. Зокрема, КРАІЛ не впровадила Державну систему онлайн-моніторингу та не забезпечила формування реєстрів організаторів грального бізнесу. Відповідно, Комісія не володіла достовірними даними про реальні обсяги ринку.
Також КРАІЛ на системній основі не проводила перевірок гравців ринку та не розробила механізму стягнення щорічної плати за анульовані у 2023 ліцензії суб’єктам грального бізнесу. Через це державним бюджетом недоотримано 1,3 млрд гривень.
Окремо аудит зафіксував, що законодавчо встановлена можливість перебування суб’єктів грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування у 2022–2023 (за ставкою 2 %) призвела до втрати бюджетом 1,9 млрд гривень.
Лотерейні оператори – без ліцензій
Профільним Законом з 2020 року ліцензування лотерей було передано від Міністерства фінансів України до повноважень КРАІЛ. Однак через незатвердження ліцензійних умов Комісія, за весь час її функціонування, не видала жодної ліцензії. Дія старих ліцензій гравців цього ринку вичерпалися ще у 2014, а державний бюджет недоотримав від їх продажу у 2021–2024 понад 220 млн грн доходів, порахували аудитори.
Нелегальні ігри
Неефективний механізм блокування нелегальних сайтів, слабке застосування санкцій та неконтрольована реклама азартних ігор сприяли формуванню тіньового сектору в ігровій сфері.
КРАІЛ не могла самостійно блокувати сайти з незаконними онлайн-казино, а з 512 вимог до організаторів незаконних азартних ігор та постачальників послуг хостингу для незаконних казино було виконано 29 %.
Також лише 20,1 % накладених КРАІЛ штрафів з 35,7 млн грн загалом було сплачено. Із серпня 2024 жодного нового штрафу не було накладено, а ліцензії компаній, що потрапили під санкції РНБО, анульовано лише через 5 місяців після винесення рішення. Причина – недієздатність КРАІЛ через відсутність кворуму.