Як одним законопроектом “вбити” легальний ринок азартних ігор, позбавити бюджет мільярдів гривень і пролобіювати “своїх”

Ринок азартних ігор України є сферою економіки, що переживає не найкращі часи. Після 11-річної заборони діяльності у 2021 ринок тільки почав формуватися у легальному полі. Однак все змінило повномасштабне російське вторгнення в Україну у лютому 2022.

Як пише видання Comments.ua, нардеп Данило Гетманцев може бути причетним до лобіювання інтересів лотерейного оператора М.С.Л.

Організатори азартних ігор попри війну зуміли виплатити до держбюджету як плату за ліцензії понад 4 млрд грн. Однак, всі ці бюджетні надходження можуть зменшитися у рази. Причина цього – законопроект №10101. Що він означає, і чому громадська організація легальних учасників ринку азартних ігор Ukrainian Gambling Council (Всеукраїнська рада гемблінгу) пророкує крах цілого сектора вітчизняної економіки. 

Мета документу – “почистити” ринок азартних ігор та посилити контроль над організаторами

Так, 6 листопада Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив та рекомендував прийняти за основу законопроект №10101 “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей”. 

Як йдеться в записці пояснення до законопроекту, цілями є, наприклад, зміна термінів дії ліцензій. Під час війни Кабмін своєю Постановою №314 від 18 березня 2022 автоматично продовжив термін дії раніше виданих ліцензій. З того часу минуло понад 1,5 роки, багато операторів азартних ігор повернулися до своєї діяльності, але ліцензійних платежів не платять, за що відповідно до іншої Постанови КМУ №713 від 3 березня 2023 їх можна позбавляти ліцензій.

І щоб позбавлені ліцензій недобросовісні оператори ринку азартних ігор не змогли отримати їх знову, у тексті законопроекту прописали вимоги до кандидатів. Також внесли кілька нових статей, які стосуються державного контролю за ринком азартних ігор, прописали процедуру фактичної перевірки. Але за такими загалом добрими намірами у Всеукраїнській раді гемблінгу розглянули головну “фішку” законопроекту у вигляді зміни самого поняття “організатор азартних ігор” — стаття 1 Закону України “Про держрегулювання азартних ігор”. 

Якщо зараз це юридична особа, яка має ліцензію на заняття певним видом азартних ігор, законопроект пропонує вважати таким організатором того, хто організовує ігри в залах гральних автоматів, в Інтернеті, в казино або букмекерській компанії. І тут і виявляється той самий “диявол”, який видно тільки в деталях. 

Не азартні ігри, але працювати можна – оператори державних лотерей 

Як звернув увагу голова Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе на прес-конференції для ЗМІ, така зміна термінів, незважаючи на їхню дріб’язковість, має революційне значення для ринку азартних ігор в Україні. Справа в тому, що цим на ринок можуть зайти оператори “державних лотерей”. Термін “державна лотерея” може вводити в оману — начебто лотерейні компанії належать державі. Але це не так. Відповідно до законодавства оператор державних лотерей — це юридична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, який отримав право на проведення державних лотерей.

В Україні зараз дві такі компанії – “М.С.Л.” (Молодьспортлото) та УНЛ (Українська національна лотерея). Наприклад, “М.С.Л.” володіє EVOLOT LIMITED, зареєстрована на Кіпрі ще 1990-го, тобто за 8 років до створення самої “М.С.Л.” і має 9 директорів, з яких, судячи з імен, 6 не є греками. З них найбільш відомі Георгій Ложенко та його син Тарас. Офіційно саме Георгій є власником 0,04% ТОВ “М.С.Л.”, що дозволяє його вважати в Україні власником компанії. 

За словами Антона Кучухідзе, виступаючи фактично організатором азартних ігор за новим законом, оператори лотерей отримують безліч переваг, серед яких:

1) порівняно невисока ціна “входу” на ринок – щомісяця 234 мінімальні зарплати у розмірі на 1 січня поточного року. Для 2023 це будуть 234 мінімальні зарплати по 6700 гривень або 1 млн 567 тисяч 800 гривень (18,88 млн грн на рік). При цьому ціна ліцензії для онлайн-казино – 30,15 млн грн на рік, тобто майже вдвічі більше; 

2) відсутність обмежень – хоча лотереї мають фактично характер азартних ігор, офіційно вони ними не є, що дозволяло їм уникати обмежень, накладених на операторів ринку — купувати білети можуть особи з 18 років, організовувати пункт можна у готелях 3-5 зірок; 

3) відсутність перевірок – лотерейників фактично не перевірятимуть і штрафуватимуть, тоді як на представників гемблінгового бізнесу чекає посилення перевірок, кількість яких буде необмежена, а оскаржити Акт перевірки у організатора азартних ігор не буде можливості. 

Людина, яка уважно читала законопроект, може постаратися спростувати заяву Антона Кучухідзе, адже якщо лотерея офіційно не є азартною грою, то й їхні оператори не можуть стати організаторами азартних ігор. І тут є один з парадоксів законопроекту, на якому, власне, і багато в чому будується ринок азартних ігор та пропонований №10101. 

За словами Антона Кучухідзе, основним кодом діяльності для операторів лотерей є 92.00 “Організація азартних ігор”. У цьому легко переконатися, якщо, наприклад, заглянути на профіль того ж ТОВ “М.С.Л.” в аналітичному сервісі YouControl. Хоча офіційно “М.С.Л.” займається лотереями та має продавати лотерейні білети, насправді на сайті компанії фактично можна знайти й інші азартні ігри. Так, на головній сторінці дійсно можна придбати онлайн білети на лотереї, натомість розділ “Спортпрогноз” дозволяє зробити ставку на результат спортивної події і назвати це лотереєю можна хіба що фігурально. Скоріше, це схоже на букмекерську діяльність. Нарешті, у розділі “Лас-Вегас” можна зіграти в класичні азартні ігри, на кшталт карт, або покрутити барабан, доки не випаде виграшний номер. Тобто, за фактом це онлайн-казино. 

Схожа ситуація спостерігається і на сайті Української національної лотереї, де до послуг гравців десятки різних азартних ігор, які називаються лотереями. 

Легалізація чи “кришування” нелегальних онлайн-казино – до чого приведе законопроект Гетманцева 

Також ухвалення законопроекту №10101 має ще одну небезпеку, про яку прямо говорять в Ukrainian Gambling Council (UGC) – цей законопроект можуть використовувати для легалізації величезної кількості (близько 1200 за даними UGC) нелегальних сайтів. При тому, що ліцензії онлайн-казино на сьогоднішній день мають лише 15 організаторів. На думку координатора Ukrainian Gambling Council щодо розвитку наземних ігрових закладів Сергія Іваненка, ухвалення закону призведе до того, що нелегальні сайти, зали гральних автоматів почнуть мімікрувати під операторів лотерей. 

Здавалося б, це добре, адже нелегальні оператори ринку азартних ігор, які не сплачують жодної копійки податків, зможуть купити ліцензію оператора лотерей та платити по 18,88 млн грн на рік. Але насправді все може бути набагато простіше, ті ж “М.С.Л.” та УНЛ можуть укладати ліцензійні договори з такими нелегальними точками та наділяти їх повноваженнями здійснювати діяльність від їхньої особи взагалі без оплати за ліцензію. 

Саме так, за словами того ж таки Сергія Іваненка, все й відбувалося з 2009 по 2020, коли під виглядом точок поширення державних лотерей працювали фактично гральні заклади. Ця ситуація може повторитися і тепер, наприклад, зали гральних автоматів можна буде замаскувати під пункти миттєвої лотереї — “купити білет”, а фактично зробити ставку, а потім “миттєва лотерея”, а насправді ігровий автомат видасть виграшну або програшну комбінацію. “Організатор лотереї одержує 60%, а реалізатор на місці — 40%, бюджет не отримує майже нічого“, — говорив на прес-конференції Сергій Іваненко. 

Смерть “білого” грального бізнесу — податки для лотерей будуть у 10 разів меншими 

Припустимо, вчорашня тіньова зала гральних автоматів вирішить влаштовувати у себе “миттєві лотереї”, переналаштує автомати на цю роботу і придбає ліцензію лотерейного оператора за 18,88 млн грн. Але якби він купив ліцензію на зайняття тим, чим насправді займається — залами гральних автоматів, то мав би заплатити 40,2 млн грн, тобто держбюджет недоотримає майже 22 млн грн. Якщо йдеться про сайт, який приймає ставки на спорт, тобто фактично букмекерську діяльність, ліцензія на неї коштує 120,6 млн грн, а віддасть за неї “лотерейник” все ті ж 18,88 млн грн, тобто, в 6 разів менше. 

Повернемося до “М.С.Л.”. Як ми з’ясували вище, на сайті можна зробити ставки на спорт (букмекерська діяльність), зіграти в “миттєву лотерею” (ігрові автомати) та зіграти в лотерею “Лас Вегас” (фактично онлайн-казино). Якби, як належить, “М.С.Л.” узяв ліцензії на всі ці види діяльності та лотерею, йому б довелося віддати майже 210 млн грн/на рік (120,6 млн грн за букмекерство, 30,15 млн грн за онлайн казино, 40,2 млн грн за ігрові автомати та 18, 88 млн грн за лотереї), насправді ж із законом №10101 достатньо буде однієї ліцензії за 18,88 млн грн. Прямий збиток для держбюджету – близько 191 млн. грн. 

Але найдивовижніше інше, на сайті того ж таки “М.С.Л.” вказано ліцензію Міністерства фінансів України термін дії якої минув ще у 2014-му році! У тому ж році закінчилася ліцензія і в УНЛ. Тобто виходить, що національні оператори “державної лотереї”, ось уже 9 років працюють взагалі без жодних ліцензій та заробляють на українцях сотні, а то й мільярди гривень. 

Легальний бізнес має сплачувати 250% прибутку у вигляді податку. 

Хто ж вигодонабувач 

Як відбувається нарахування податків на прикладі залу гральних автоматів, що легально працює. “Припустимо, гравець поклав на депозит 1000 гривень. Сучасні гральні автомати віддають у вигляді виграшу 96% поставлених сум, тобто з 1000 гривень ставки організатор гри отримає 4% або 40 гривень, а податок він повинен заплатити у розмірі 10%, але з усієї суми ставок, тобто з 1000 гривень, що у 2,5 рази більше за його доход”, — пояснили наші джерела. 

Таким чином, “білий ринок” азартних ігор буде змушений йти в тінь, переходити на ліцензії “лотерейних операторів” і, звичайно ж, бюджет позбудеться податкових надходжень. Замінити ці втрати нема чим, адже “лотерейники” платитимуть у 10 разів менше за ліцензію, і цілком зможуть так само “економити” на податках. 

Антон Кучухідзе не посоромився назвати головного вигодонабувача, на його думку, від цього проекту. Це один із його авторів, народний депутат України та голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. 

Він має прямий і безпосередній зв’язок з компанією “М.С.Л.”, оскільки володів часткою в компанії. Щоправда, офіційно вона була мізерною, наприклад, у 2016-му — 0,0198%. Як розповідав пізніше сам Данило Гетманцев, частку компанії він отримав під час приватизації компанії, в якій працював з 1997. Заради справедливості варто зауважити, що політик намагається триматися від лотерейного ринку осторонь, оскільки визнає за собою “конфлікт інтересів”. 

Також свого часу Данило Гетманцев був співвласником такого собі ТОВ “Юрімекс”, яке займається діяльністю у сфері права. Справа в тому, що власницею 40% частки юркомпанії є Олена Полосенко — дочка Георгія Ложенка, власника “Молодьспортлото”, а “Юрімекс” займається юридичним супроводом “М.С.Л”, що прямо визнавалося Данилом Гетманцевим. Сам нардеп пізніше заявляв, що продав компанію своєму родичу, перейшовши на держслужбу. 60% “Юрімексу” належать Юрію Крайняку, ймовірно тому самому родичу політика. Тобто “конфлікт інтересів” визнаний нардепом може бути навіть глибшим, ніж він про те говорить. 

Про Гетманцева вийшло кілька резонансних розслідувань. Зокрема, BIHUS Info заявили про кримський туристичний бізнес його матері Олени Гетманцевої та кіпрської офшорки Dunkley marketing LTD, якій належить відома турфірма TPG. У розслідуванні йдеться про компанію “Нью проперті плюс”, яка з’явилася в російських реєстрах у 2016, зареєстрована за тією ж адресою та з тими самими видами діяльності, що й компанія Гетманцева. Клон все ще спокійно працює у Криму, сплачуючи податки до рф. Щоправда, зараз він записаний на Дмитра Махаринського, який був партнером Гетманцева з юридичного бізнесу. Саме Олені Гетманцевій, за даними іншого розслідування, син продав свою частку в лотерейній компанії після перемоги на виборах 2019 “Слуга народу”. 

На користь версії, що Гетманцев та МСЛ усе ще разом, свідчить ще один факт. За Петра Порошенка на МСЛ накладали санкції. Як говорили тоді на ринку – через конкуренцію з іншим лотерейним оператором УНЛ, до якого мав відношення один із соратників президента, депутат Олександр Третьяков. Але формально – через зв’язок із російським капіталом. Справа в тому, що більшість статутного фонду компанії оформлена на кіпрську офшорку “EVOLOT LIMITED”, директор якої кіпріот Антоніо Деспо за документами “Панамагейта” також керував фірмами росіянина Андрія Косогова. Того самого, який після повномасштабного вторгнення став найбільшим акціонером російського Альфа-Банку (свої пакети йому продали Герман Хан та Олексій Кузмічов, а згодом Михайло Фрідман та Петро Авен). Не дивно, що виручка МСЛ у 2015, як кажуть ще в одному розслідуванні, впала більш ніж утричі – до 1,1 млрд грн. 2016-го це було вже менше 400 млн грн. І це при тому, що сірі казино продовжували працювати під дахом лотерейників. 

А ось із 2019, коли Гетманцев обраний депутатом, ситуація для МСЛ кардинально змінилася. Вже в липні 2019 МСЛ отримала контроль над електронною лотереєю “Космолот”. 

Як показало розслідування журналіста Сергія Іванова, “Юрімекс” Данила Гетманцева та його родича обслуговував інтереси низки авіакомпаній, що займаються перевезеннями вантажів літаками “Антонов” та “Іл” на користь ФСБ та ГРУ росії. Серед них увагу автор звертає безпосередньо на дві — Європа-Ейр та Константа, які нібито займаються контрабандою російської зброї.