Вивести гемблінг з сірої зони: що змінять два нові законопроєкти від Мінцифри

Гральну індустрію в Україні легалізували у 2020. Мета була амбітною: вивести ринок із тіні та встановити прозорий державний контроль. Результат є: якщо у 2021 бюджет отримав від галузі трохи більше ₴200 млн, то сьогодні ця цифра сягає близько ₴17 млрд на рік.

Але є і проблема. Ринок виріс швидше, ніж інструменти державного нагляду. Чинна нормативна та податкова база безнадійно застаріла. Вона містить стільки протиріч, що легальним компаніям сьогодні працювати часто складніше, ніж тим, хто залишається в тіні. Система просто не створює стимулів для детінізації.

«Мінцифра пропонує змінити правила гри. Ми розробили пакет законодавчих змін, який переведе галузь від формального нагляду до реального цифрового контролю та справедливого оподаткування», – йдеться у повідомленні заступниці міністра Наталії Денікеєвої.

Закон про азартні ігри: перехід до реального державного контролю

Законопроєкт змінює підхід до регулювання галузі — від формального нагляду до постійного цифрового контролю.

Передбачено:

• обов’язок для організаторів азартних ігор відстежувати ігрову поведінку та реагувати на ознаки ризикової залежності;
• можливість для гравця встановити персональні ліміти й самообмежитись;
• чітку градацію порушень для ліцензіатів і співмірні санкції: за формальні порушення — штраф і вимога їх усунути, за серйозні — анулювання ліцензії.

Це допоможе створити умови для більш прозорого і підзвітного ринку, поступово зменшити тіньовий сегмент та збільшити бюджетні надходження. 

Податковий кодекс: чіткі правила для ринку

Окремий законопроєкт пропонує нові правила оподаткування гральної сфери. Чинна податкова модель містить чимало прогалин і суперечностей, через що легальний бізнес опиняється в менш вигідному становищі. 

Зокрема, одночасно застосовуються податок на дохід від гральної діяльності та податок на прибуток підприємств. У результаті одна й та сама економічна база фактично оподатковується двічі. 

Крім того, податок на виграш сьогодні нараховується з повної суми виплати, без врахування ставки гравця. 

Тобто людина сплачує його навіть із власних грошей, які щойно внесла в гру. Це вже призвело до десятків судових спорів на мільярди гривень і не сприяє детінізації галузі.

Пропонується:

• встановити єдину ставку податку на дохід від організації азартних ігор — 18%;
• усунути подвійне оподаткування;
• визначити, що податок із виграшів сплачується з реального доходу гравця — різниці між внесеними коштами і виграшами;
• звіряти податкову звітність бізнесу із даними Державної системи онлайн-моніторингу;
• призначати податкові перевірки в разі значної розбіжності в даних.

Передбачуваність податкової моделі для бізнесу створює економічну мотивацію працювати легально та інвестувати в розвиток.

«Легалізація азартних ігор у 2020 році стала першим кроком до виведення ринку з тіні, однак за цей час стало очевидно: сама по собі легальність не гарантує ефективного контролю. Ринок виріс швидше, ніж інструменти державного нагляду, і сьогодні наше завдання — перейти від формального регулювання до системного, цифрового контролю цієї галузі. Запропонований пакет законодавчих змін фактично змінює логіку роботи держави в цій сфері — ми будемо бачити ринок щодня на основі даних», – підкреслила Наталя Денікеєва.