Видання проаналізувало дослідження Мінцифри стосовно поширення лудоманіі в Україні. То скільки тут є лудоманів насправді? 

Майже 15 тисяч українців, за останніми даними, у 2026 опинилися у Реєстрі лудоманів — тобто людей із ігровою залежністю. Вочевидь, це не всі, хто зіткнувся з цією проблемою, видання Tje Page називає найцікавіші цифри про азартні ігри в Україні із нещодавнього дослідження Мінцифри і наводить поради юриста щодо уникнення ризиків та запобігання виникненню ігрової залежності.

Як в Україні дослідили вплив азартних ігор

Згідно з результатами оприлюдненого в кінці червня 2026 року опитуваннявід Міністерства цифрової трансформації України, 75% українців вважають азартні ігри серйозним викликом для країни. Між тим, протягом року грали в них лише 5% респондентів, а впродовж останнього місяця — 2% опитаних.

Тобто, якщо екстраполювати результати дослідження на усю Україну із урахуванням, що на підконтрольній території країни мешкає близько 31 млн громадян, досвід участі в азартних іграх вірогідно мають близько 620 тис. — 1,55 млн українців.

Це масштабне дослідження впливу азартних ігор на суспільство Мінцифри провело спільно з Центром відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу.

До першого етапу загальнонаціонального опитування увійшли питання щодо ставлення до азартних ігор, досвіду участі в грі, впливу азартних ігор на респондентів та їхні сім’ї, а також очікувань від державної політики у цій сфері.

У дослідженні взяли участь 3164 респонденти віком від 18 років. Серед них — 415 представників молоді, 409 внутрішньо переміщених осіб та 404 військовослужбовці, серед яких були військові з передової, представники тилових підрозділів, а також демобілізовані.

Оскільки вибірка є репрезентативною за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання, похибка не перевищує 2%.

Як громадяни України ставляться до азартних ігор

За результатами дослідження, 84% українців не вважають себе азартними людьми. Крім того, кожен третій опитаний зазначив, що не знає жодної людини, яка б грала в азартні ігри.

До головних чинників, якими керуються українці, коли починають грати в азартні ігри, належать:

• бажання виграти гроші: 70% опитаних;
• емоційний фактор та азарт: 41%;
• бажання розважитися, відволіктися від проблем, вплив реклами чи оточення: 17%.

Скільки опитаних українців грали в азартні ігри та чому припинили грати

Згідно з результатами дослідження, 83% опитаних мали досвід гри, але вже припинили грати. Із них 65% втратили інтерес, 23 % припинили грати через надмірні витрати або нестачу вільних коштів, а ще 10 % — через занепокоєння щодо можливого формування залежності.

Щодо негативних наслідків азартних ігор, 83% респондентів зазначили, що не стикалися з таким впливом, а 93% повідомили, що протягом останнього року жодного разу не позичали знайомим гроші для гри.

Окрему увагу в дослідженні приділили групам, які можуть бути більш чутливими до впливу азартних ігор або залучення до них. Як виявилося, найбільшого впливу зазнали представники молоді та військові.

Як відрізнити лудоманію від звичайного захоплення іграми

Лудоманія — не просто «любов до азартних ігор», а психологічний стан, за якого людина втрачає контроль над бажанням грати. Спочатку азарт може здаватися розвагою: кілька ставок заради емоцій, перемоги чи цікавості. Але поступово гра може перетворитися на спосіб втечі від стресу, проблем або внутрішнього напруження.

Ігрова залежність, також відома як лудоманія, офіційно визнана Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) психічним розладом, а таке поняття як «ігровий розлад» включено до 11-го видання нормативного документа «Міжнародна статистична класифікація хвороб» та віднесено до розділу 06 «Розлади психіки, поведінки або розвитку нервової системи».

Одна з найбільших пасток лудоманії — ілюзія контролю. Людині здається, що наступна ставка може повернути програні гроші або нарешті принести великий виграш. Мозок запам’ятовує моменти перемог яскравіше, ніж поразки, тому виникає відчуття: ще трохи — і все зміниться. Саме цей механізм часто утримує людину в циклі гри.

Азартні ігри впливають не лише на фінанси, а й на емоційний стан, роботу, навчання та стосунки людини з оточенням. Через постійне бажання відігратися можуть з’являтися приховування витрат, конфлікти з близькими, тривожність, почуття провини та виснаження. У деяких випадках людина починає будувати все своє життя навколо гри, втрачаючи інтерес до інших сфер.

Водночас лудоманія — це проблема, з якою можна працювати. Важливими кроками є визнання труднощів, обмеження доступу до азартних ігор, підтримка близьких і звернення за професійною допомогою. Чим раніше людина помічає, що азарт перестає бути розвагою і стає потребою, тим більше шансів повернути контроль над своїм життям.

Серед найтиповіших ознак лудоманії виділяють:

• порушення контролю над азартними іграми (наприклад: початок, частота, інтенсивність, тривалість, припинення, контекст);
• підвищення пріоритету азартних ігор такою мірою, що азартні ігри отримують перевагу над іншими життєвими інтересами та повсякденною діяльністю;
• продовження участі в азартних іграх, попри настання негативних наслідків.

Протягом тривалого часу гравець може не усвідомлювати своєї залежності або приховувати її від родини та близьких. Тому близьким або рідним варто звертати увагу на поведінку, що може свідчити про втрату контролю: збільшення інтенсивності та частоти гри, зміну інтересів, фізичного та емоційного стану, сприйняття реальності.

Ризики, з якими стикаються родини лудоманів та як захиститися від цих наслідків

«Родини людей, які мають залежність від азартних ігор, часто стикаються з фінансовими втратами, боргами, конфліктами в сім’ї та іншими ризиками для безпеки й добробуту. Щоб мінімізувати ці наслідки, важливо насамперед подбати про безпеку людини, яка грає», — зауважує в ексклюзивному коментарі Марія Горнова, юристка системи надання безоплатної правничої допомоги.

Як зазначає експертка, для цього варто:

• переконатися, що організатор азартних ігор працює легально та має ліцензію;
• уважно ознайомитися з правилами гри, зокрема щодо поповнення рахунку, ставок, виплат коштів і бонусів;
• зберігати всі підтвердження участі в грі: повідомлення про реєстрацію та верифікацію, історію поповнень і виплат, переписку зі службою підтримки;
• вимагати та зберігати касові чеки під час внесення коштів;
• робити скріншоти або фотографії важливих моментів гри, зокрема виграшних комбінацій із зазначенням назви слота, номера раунду та вебсайту чи ігрового автомату.

Такі дії допоможуть у разі спору підтвердити обставини гри та ефективніше захистити права гравця.

«Крім того, перед початком гри рекомендується перевіряти на сайті Державного агентства Playcity, чи входить вебсайт до переліку легальних гральних закладів та вебсайтів, а також чи не внесений він до переліку нелегальних ресурсів, доступ до яких підлягає обмеженню в Україні», – наголошує Марія Горнова.

За словами юристки, участь в азартних іграх на нелегальних сайтах чи закладах пов’язана з такими ризиками для гравців:

• неправомірне використання персональних даних: крадіжка банківських даних чи інших конфіденційних відомостей;
• порушення правил проведення гри: відсутність гарантії чесної гри, шахрайські дії;
• неналежний захист прав гравця: організатори незаконних азартних ігор часто залишаються анонімними, що ускладнить звернення до них у випадку проблем чи конфліктів, а гравець може залишитися без правового захисту та можливості вирішення своїх претензій.

«Участь гравця в організованій без ліцензії азартній грі тягне за собою адміністративну відповідальність(ст.181 КУпАП) та може каратися штрафом, а також конфіскацією грошей, що є ставкою», – додає Марія Горнова.

Як захистити себе та своїх близьких від негативного впливу азартних ігор

Якщо звичайна захопленість азартними іграми переростає у лудоманію, то гравець за власним бажанням, заявою членів родини або рішенням суду може потрапити до Реєстру лудоманів.

За заявою про самообмеження

Гравець може самостійно внести себе до Реєстру і обмежити таким чином свою участь в азартних іграх на строк від 6 місяців до 3 років. Це можна зробити кількома способами:

• особисто подати заяву організатору азартних ігор або КРАІЛ з одночасним пред’явленням документа, що засвідчує вашу особу;
• надіслати заповнену заяву на електронні адреси КРАІЛ(zvernennya@gc.gov.ua) або організаторів азартних ігор у письмовій або електронній формі з дотриманням вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги» (тобто заява має містити електронний цифровий підпис).
• заповнити заяву онлайн на сайті КРАІЛ з обов’язковим накладанням електронного цифрового підпису.

Після подання заяви про самообмеження гравець не може її скасувати.

За заявою членів родини про обмеження

Також участь гравця в азартних іграх до пів року можуть обмежити його рідні — члени сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти) або законні представники.

Для цього члени родини повинні мати такі підстави:

• перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище;
• наявність боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян;
• ухилення особи від сплати аліментівупродовж більш ніж 3 місяців;
• отримання житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг особою або членами її сім’ї.

За рішенням суду

Якщо гравець у результаті участі в азартних іграх призводить себе або свою сім’ю до тяжкого матеріального стану, суд може обмежити його у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від 6 місяців до 3 років.

Заяву про обмеження у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх можуть подати батьки, чоловік/дружина, діти або законні представники лудомана.

Державна політика щодо розповсюдження та впливу азартних ігор на громадян України

Результати опитування Мінцифри про вплив азартних ігор на населення України важливі для формування державної політики на основі реальної ситуації. Вони допоможуть точніше визначити групи ризику, оцінити ефективність чинних механізмів захисту та розробити рішення, які працюють на практиці.

Дослідження показує, що найбільш обізнаними в механізмах відповідальної гри є саме люди, які мають досвід участі в азартних іграх.

Інструменти захисту від розвитку ігрової залежності мають бути доступними та зрозумілими для гравців. Саме тому держава посилює фокус на відповідальній грі, цифровому моніторингу та своєчасному реагуванні на ризиковану ігрову поведінку.

Розширення функціоналу Державної системи онлайн-моніторингу в межах другої черги дослідження дасть змогу відстежувати процеси всередині гри. Це посилить контроль держави за тим, як ліцензовані організатори азартних ігор виконують свої обов’язки: моніторять ігрову поведінку гравців, реагують на ризикову поведінку та інформують користувачів про можливість розвитку ігрової залежності.

Цікаво, що майже половина опитаних назвала обмеження реклами азартних ігор одним із головних пріоритетів державного регулювання галузі. Водночас лише 4% опитаних зазначили, що реклама впливає на їхнє власне рішення брати участь в азартних іграх.

Загалом 74% громадян підтримують посилення заходів із захисту людей від ігрової залежності, а 67% виступають за жорстке державне регулювання сфери азартних ігор.

Це підтверджує суспільний запит на прозорий, контрольований і безпечний ринок. Держава має протидіяти тіньовому сегменту, захищати громадян від ризиків і створювати зрозумілі правила для легального бізнесу.

В подальшому Мінцифри планує оприлюднити дані наступних етапів дослідження, які дадуть змогу детальніше проаналізувати поведінку гравців, рівень ризиків та ефективність інструментів відповідальної гри саме серед людей, які беруть участь в азартних іграх