Вікторія Закревська: «Реформи тривають, а лотереї досі залишаються «неазартними іграми»

Заступниця голови Ukrainian Gambling Council з комунікаційних питань Вікторія Закревська у блозі констатує, хоч реформи і тривають, проте лотереї досі залишаються поза грою.

Питання прозорості та відповідальності в азартних іграх і лотереях є важливими темами для суспільного обговорення, і тому поступово факти починають знижувати впливовість міфології, яка за роки заборони грального бізнесу стала домінувати у свідомості громадян щодо гемблінгу.

Зокрема, поступово зменшується рівень відверто негативного ставлення до азартних ігор, підґрунтям для якого була і залишається діяльність нелегалів. Багато політиків, які раніше лише критикували азартні ігри, дещо змінили свою риторику, побачивши позитивний вплив легального гемблінгу на економіку через суттєві обсяги податкових надходжень, що генеруються ліцензованими організаторами ринку азартних ігор.

Проте дотепер поза увагою народних обранців залишається законодавчий казус, який дозволяє окремій підгалузі ринку азартних ігор бути «непричетній» до загального регулювання та оподаткування. Йдеться про лотереї, які в Україні досі залишаються «неазартними іграми» і чия діяльність обумовлена окремим Законом України «Про державні лотереї в Україні». До речі, попри назву закону, лотереї є приватними, а щодо їхньої «державності», то це лише визначення статусу.

Наявність унікального статусу та окремої позиції на ринку тривалий час дозволяла лотерейникам не лише отримувати великі доходи й надприбутки від суто профільної діяльності, а й успішно імітувати майже всі види азартних ігор, не сплачуючи ані ліцензійних платежів, ані податків, які держава вимагає від організаторів азартних ігор. Окрім того, на операторів лотерей, якщо порівнювати з організаторами азартних ігор, не поширюються обмеження щодо: участі в грі осіб, що не досягли 21-річного віку; розповсюдження ігрових квитків; реклами їхніх послуг тощо.

Але цих привілеїв лотерейникам виявилось замало, і лише плідна праця детективів Бюро економічної безпеки України наприкінці серпня поточного року зупинила шахрайську схему незаконної організації та проведення азартних ігор та букмекерської діяльності у мережі Інтернет, яку маскували під державні лотереї. Лише після блокування сайтів лотерейників за поданням БЕБ на проблему існування «неазартних азартних ігор» та мізерного оподаткування лотерей звернули увагу народні обранці.

«Дивно, що для того, аби побачити цю проблему, нардепам знадобилась допомога правоохоронців. Адже варто зазначити, що пересічні українці вже давно її бачать і не лише бачать, а й голосно про це заявляють, відповідаючи на питання соціологічних опитувань», – вважає Закревська.

Так, у дослідженні, що проводила соціологічна служба з Центру Разумкова в період із 20 по 28 червня цього року, у відповідь на питання «Чи вважаєте ви, що лотереї – це така сама азартна гра, як ставки на спорт і онлайн-казино, тож, відповідно, вони мають оподатковуватися однаково?» – більшість опитаних (63%!!!) сказали «Так», ще 14% не змогли визначитися і лише 23% респондентів сказали «Ні».

Тож, може, нарешті Верховна Рада зверне увагу на суспільну думку та відкоригує чинне законодавство відповідно до неї, а також до загальносвітової практики всіх цивілізованих країн, де лотереї – один із різновидів азартних ігор, запитує експертка.

Важливо, щоб усі учасники ринку, включно з лотерейними компаніями, звітували про свої доходи та сплату податків. Це не лише забезпечить справедливу конкуренцію, а й підвищить довіру суспільства до цих видів діяльності. Прозорість у фінансових звітах та дотримання законодавства можуть стати основою для подальшого розвитку галузі.