Вікторія Закревська: «Онлайн-гемблінг: інституції, якість регулювання та партнерство як умова фінансової стабільності України»
На цьому тлі показник у 14,5 млрд грн надходжень від легальних операторів у 2025 році виглядає як успіх – але це успіх “на тонкій кризі”. Без якісного регулювання, сильних інституцій і нормальної взаємодії держави з білим ринком ці доходи залишаються крихкими й нестійкими, аналізує галузь заступниця профільної громадської організації Ukrainian Gambling Council Вікторія Закревська.
Молодий ринок і “нерівні” інституції
Український ринок азартних ігор – типовий молодий ринок із високими очікуваннями й нерівномірною роботою інституцій.
Державні органи затягують рішення й створюють непрогнозованість: ліцензійні процедури, підзаконні акти, санкції й штрафи часто виглядають не як системна політика, а як фрагментарні реакції. Для інвестора це сигнал ризику: завтра правила можуть змінитися без перехідного періоду та зрозумілої логіки.
Держава паралельно просуває ліміти та інші обмеження, які в європейській практиці вже показали свій зворотний ефект: надмірно жорсткі рамки не зменшують залежність, а стимулюють перехід гравців до офшорних операторів. Там немає ані лімітів, ані засобів відповідальної гри, ані інструментів допомоги лудоманам.
Верховна Рада роками не просуває уніфікацію податкового законодавства. У результаті легальний ринок живе під потрійним навантаженням: ліцензійні платежі, податок на GGR і податок з будь-якої виплати гравцю, навіть якщо чистого виграшу немає. Це створює парадокс: чим чесніше оператор працює й чим більше намагається вивести гравця з “сірої” зони, тим дорожче йому це обходиться.
«Додамо сюди практику безпідставних обшуків, блокувань рахунків і кримінальних проваджень проти тих, хто формально працює у правовому полі. У таких умовах легальний бізнес отримує чіткий меседж: ти платиш податки, інвестуєш у compliance, але гарантії захисту – мінімальні», – переконана Вікторія Закревська.
ДСОМ як інструмент, а не “чарівна паличка”
Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ) задумувалася як ключовий елемент цифрового контролю: єдине “вікно”, через яке держава бачить реальні обороти, ставки, виплати, підозрілі транзакції й ризиковану поведінку гравців. Це абсолютно правильний напрямок – без онлайн-моніторингу говорити про сучасне регулювання гральної сфери просто несерйозно.
Проблема в іншому: ДСОМ у принципі не може бачити тих, хто взагалі не в правовому полі України. Скільки б сигналів не надходило, скільки б не блокували сайтів, офшорні оператори просто перемикаються на нові дзеркала, платіжні шлюзи й схеми з “дропами”.
Тому, якщо інституційна логіка не змінюється, ДСОМ ризикує перетворитися на ще один інструмент тиску на білих гравців. Легальні оператори стають максимально прозорими, повністю “під мікроскопом”, при цьому конкурують із тими, хто залишається невидимим для системи й не несе жодних витрат на комплаєнс.
У результаті ризики для бюджету і гравців не зменшуються, а легальний сегмент поступово втрачає мотивацію інвестувати в Україну.
Що дає Україні “доросла” модель регулювання
Провідні європейські юрисдикції давно показали: коли держава пропонує прозору, конкурентну та цифрову модель регулювання, онлайн-гемблінг перестає бути “сірою зоною” і стає одним із стабільних джерел надходжень до бюджету. Гравці отримують захист, ринок – інвестиції, держава – інструменти контролю.
Для України це не просто питання “чергової реформи”. Це елемент фінансової безпеки у країні, яка воює, відбудовується і паралельно бореться за довіру міжнародних партнерів та інвесторів.
«Якщо ми хочемо зберегти й примножити 14,5 млрд грн від легального сегмента – а не спостерігати, як ці гроші витікають на острови й у криптогаманці, – нам потрібні не нові заборони, а доросла регуляторна архітектура. З сильними інституціями, цифровим моніторингом, справедливою податковою моделлю й партнерством із білим бізнесом.
Саме така конфігурація робить ринок стійким, конкурентним і захищеним – як для гравців, так і для держави. І саме вона визначить, чи стане український онлайн-гемблінг джерелом стабільності, чи залишатиметься зоною постійних ризиків та емоційних політичних баталій», – резюмує аналітикиня.