Підсумки 2024-го для українського ліцензійного грального ринку: вражаючі податки, заборона реклами та непослідовна боротьба з нелегалами
На початку нового року традиційно підбивають підсумки минулого та роблять прогнози на майбутнє. Для вітчизняного ринку азартних ігор 2024 став досить складним, тож і його підсумки варто розглядати пошарово, аналізує комунікаційний я профільної громадської організації Ukrainian Gambling Council Вікторія Закревська у власній колонці.
Попри те, що остаточні дані річної статистики будуть трішки пізніше, вже можна сказати, що гральний бізнес перевиконав показники, закладені в держбюджет на 2024 рік як щодо надходжень від сплати за ліцензії, так і щодо обсягів податків.
Зокрема, за бюджетним розписом на 2024 уряд розраховував отримати від гемблінгових компаній 1 млрд 47,5 млн грн ліцензійних платежів, а станом на першу половину грудня за цим показником до держбюджету вже надійшло 1 млрд 676,8 млн грн.
Щодо оподаткування, то там ситуація ще більш вражає: загалом за 11 місяців 2024 гральний бізнес заплатив 16 мільярдів гривень податків. Зрозуміло, що з врахуванням грудневих надходжень різниця на користь минулого року проти позаминулого буде більшою.
Щодо окремих його сегментів, то там також немає жодних несподіванок: поки йде війна, у офлайн-закладів ситуація залишається достатньо важкою. А ось онлайн-гемблінг демонструє стійке зростання, зокрема в сегменті казино та спортивних ставок. Це пов’язано з порівняно стабільним функціонуванням інфраструктури (попри регулярні відключення електрики, до яких значна частина інтернет-бізнесу поступово пристосовується) та збільшенням кількості ліцензіатів.
Щодо ситуації зі змінами в регуляторній політиці, то тривала заборона реклами легальних організаторів грального бізнесу, з травня по грудень 2024, сприяла активному розвитку тіньового сектору і суттєво обмежила можливості легального ринку. Якби не ця заборона, то розвиток легального онлайн-гемблінгу був би інтенсивнішим.
Також варто нагадати, що лише ті компанії, що працюють в білу, дотримуються у своїй роботі принципів відповідальної гри і впроваджують заходи, спрямовані на профілактику лудоманії серед гравців. Тому до негативних наслідків збільшення чорного ринку гемблінгу можна віднести не лише недоотримання бюджетом надходжень, а й ризик збільшення кількості залежних від гри. Проте для остаточних висновків потрібні регулярні дослідження в цій царині.
У 2024 продовжилися зусилля з удосконалення регуляторної бази, проте прогнозувати наслідки цього процесу складно насамперед тому, що вже є законодавчі підстави для зміни чинного національного регулятора на новий, ще не створений інститут. Станом на сьогодні маємо:
– десь наполовину вирішене питання щодо врегулювання рекламної діяльності на білому ринку азартних ігор;
– досі немає Державної системи онлайн-моніторингу, що й далі створює складнощі в сфері фіскалізації гемблінгу, зокрема щодо справедливої, уніфікованої та прозорої системи врахування сплати податків усіма суб’єктами господарювання;
– застарілу та неоднозначну юридичну термінологію, що ускладнює ведення звітності у сфері гемблінгу;
– дещо непослідовну боротьбу із нелегалами.
У 2025 можна очікувати, що ринок азартних ігор продовжить зростання, насамперед в онлайні, оскільки все більше людей переходять на онлайн-формати азартних ігор. Водночас поширюватиметься практика використання нових технологій, таких як штучний інтелект та блокчейн, для покращення безпеки і прозорості гемблінгових послуг. Збільшаться витрати на маркетинг для залучення нових клієнтів, особливо в умовах посилення конкуренції через складнощі у регуляторній політиці держави щодо реклами гемблінгу.
Загалом український гемблінг-ринок має позитивні перспективи, проте результати його роботи у новому році залежатимуть від того, як сфера зможе впоратися із викликами, які несе війна, а також пов’язаними насамперед з регуляторною політикою та результатами боротьби з чорним ринком, діяльність якого негативно впливає як на представників білого бізнесу, так і на доходи державного та місцевих бюджетів.