Новий очільник податкової пообіцяв боротися з дропами
Руслан Кравченко дав обʼємне інтерв’ю виданню «Економічна правда». Конкретно про гральний бізнес не говорили, але деякі дотичні питання зачепили, зокрема, дропи.
В останні дні 2024 Кабінет Міністрів без будь-якого конкурсу призначив головою Державної податкової служби колишнього прокурора та очільника Київської обласної військової адміністрації Руслана Кравченка.
Кравченко, мабуть, найменш очікуваний кандидат на посаду голови податкової. Його фіскальний досвід обмежується спробою вступу до податкового університету в Ірпені та розслідуванням справ податківців на посаді прокурора. Себе він називає кризовим менеджером, який має вирішити багаторічну проблему довіри у відносинах між платниками податків і тими, хто їх збирає.
Дропи (від англ. «to drop» – кидати) або «грошові мули» – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись, як відсоток від обсягу операцій. Організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та усі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі, пише Укрінформ.
Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими». «Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли людина сама переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток, образно кажучи, «переносить» злочинні гроші своєю легальною карткою) або «одноразово» (коли «мул» за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веббанкінгу), і тоді тіньовики ганяють через цей легальний шлюз нелегальні кошти в своїх тіньових схемах. Це можуть бути ставки в підпільних онлайн-казино, оплата лівої підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплата наркотиків та інше.
Щодо боротьби з дропами, то очільник податкової говорить: його відомство – не один воїн у цьому полі. Потрібна синергія всіх правоохоронних органів і служб, які наділені відповідними повноваженнями.
«Державна податкова служба може блокувати, перевіряти та направляти до правоохоронних органів. Фінмоніторинг може бачити і блокувати рахунки. БЕБ та інші правоохоронні органи можуть здійснювати свої повноваження через досудове розслідування, збирати докази, якщо є ознаки кримінального правопорушення, вилучати документи, виходити на обшуки, якщо є законні підстави, повідомляти про підозру і, наприклад, накладати арешт на те чи інше майно.
Якщо кожен працює і виконує свою функцію, то ці схеми можна побороти», – заявив Руслан Кравченко.