Експерт: держрегулятор азарту приніс користь державі у 7 разів більше за видатки на власне утримання 

Фахівець з держуправління Юрій Гаврилечко проаналізував практичну віддачу від роботи КРАІЛ для держави в цілому і бюджету зокрема. 

Так, у блозі на «Цензор. НЕТ» він розмірковує на тему скільки ж коштує державне регулювання грального бізнесу і наскільки ефективною з точки зору виконання ліцензійних вимог щодо наповнення держбюджету воно працює?

Відповідь на це питання дуже проста – вартість утримання КРАІЛ майже на порядок менша, ніж обсяги сплати за ліцензії, які щорічно потрапляють до «закромів батьківщини».

Так, обсяг видатків на функціонування КРАІЛ у 2023 році державою запланований в 86,8 млн грн, а станом за неповних 5 місяців поточного року КРАІЛ заробила для держави майже 600 млн грн. у вигляді ліцензійних платежі. Тобто, станом на поточний час,  КРАІЛ принесла державі у 7 разів більше, ніж держава запланувала витратити на роботу регулятора на рік, а ще навіть півроку не пройшло! 

В минулому, 2022 році, попри початок широкомасштабної війни та суттєве скорочення діяльності гемблінгових компаній, особливо в наземному сегменті, обсяги ліцензійних платежів склали понад 1,166 млрд грн або 98 % від довоєнного плану! Звіт КМУ щодо видатків на фінансування КРАІЛ показує, що держава витратила на це 107,19 млн грн. Тобто, утримання регулятора обійшлось в 11 разів менше, ніж прийшло коштів до бюджету.

Щодо обсягів сплачених прямих податків за профільним КВЕД 92.0 «Організування азартних ігор», то за даними фіскальної служби впродовж 2021-2023 рр вони поступово зростали з 25-30 млн грн на місяць (впродовж 2021 року) аж до більш ніж 400 млн грн (в березні та квітні 2023 року)! 

Відповідно, якщо врахувати і обсяги сплаченого за ліцензії і податкових надходжень, то виявиться, що вартість державного регулювання грального бізнесу порівняно із тим, що надає галузь у вигляді доходів до державного бюджету – мізерна, а ефективність роботи – дуже висока.

Щоправда, у коментарях далеко не всі фахівці погоджуються з такою думкою. Так, головред видання «Азарт» Ігор Романюк вважає, що чимало «заслуг відомство просто приписало собі».

«…КРАИЛ – в том виде в котором он есть – не нужен! Это сборище дилетантов, которые не хотят обучаться. Они не смогли за 3 года: принять нужный закон 2713д, внедрить систему мониторинга, создать номенклатуру профессий, создать предусмотренные законом фонды от поступлений лицензий (культуры, спорта, борьбы с лудоманией). Смогли: приписывать себе заслуги за сбор лицензий (при чем здесь регулятор?)…», – резюмує журналіст.