Антон Кучухідзе: «Чому легальний бізнес – союзник держави, а не опонент»

Український ринок гемблінгу надто довго існує в умовах невизначеності. І хоча легальні організатори азартних ігор змогли до неї адаптуватися, розкрити справжній потенціал індустрії за таких умов неможливо. Ця невизначеність набула без перебільшення системного характеру. Вона створила ситуацію, у якій легальний сегмент вимушений конкурувати з нелегальним за гравців, причому в значно складніших умовах — адже легальні компанії мають дотримуватися регуляторних і податкових вимог, аналізує у власній колонці очільник профільної громадської організації Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе.
При цьому і регуляторне, і податкове середовище досі не повністю реформовані та не адаптовані до потреб легального гемблінгу. Це суттєво ускладнює діяльність легальних компаній, а отже потребує термінового вирішення.
Українська сфера азартних ігор сьогодні стоїть на роздоріжжі. З одного боку, є очевидна потреба у впорядкуванні ринку, який роками розвивався хаотично. З іншого – ризик знову піти шляхом заборон, посилення тиску та необґрунтованих рішень, що неминуче штовхають галузь назад у тінь.
«Проте головний урок останніх років полягає в тому, що проблема ніколи не була у самому існуванні грального бізнесу. Проблема – у відсутності чітких, сучасних і збалансованих правил, які повинні були з’явитися після легалізації 2020 року. Однак досі ми не бачимо повноцінного регуляторного середовища», – заявив експерт.
Недопрацьована модель спричинила ситуацію, коли «білі», «сірі» та відверто «чорні» учасники діяли фактично в одному ринковому середовищі, при цьому маючи різні стартові позиції.
«І, на жаль, позиції нелегалів були і залишаються сильними через набагато нижче фінансове навантаження на їх «бізнес». Через це тіньовий сегмент і досі залишається надмірно великим, а державний бюджет продовжує недоотримувати мільярди гривень. Однак, проблема не в тому, що держава не контролює ринок. Проблема в тому, що контролювати його складно через відсутність прозорих механізмів, коректної податкової моделі та зрозумілої процедури взаємодії між приватним сектором, регулятором, фіскалами та банківським сектором», – переконаний Кучухідзе.
Саме тому сьогодні легальні організатори чекають на системні зміни, що не лише наведуть лад у галузі, а й дозволять чесним компаніям працювати ефективно й передбачувано. Створення додаткових бар’єрів замість впорядкування та спрощення регуляції — це удар лише по тих, хто працює у правовому полі. Нелегали не несуть витрат на ліцензії, не дотримуються українського законодавства й залишаються поза державним контролем. В свою чергу «закручування гайок» легальному сектору автоматично посилює конкурентні переваги тіньових гравців.
Тому ключовий запит ринку — це передбачуваність. Бізнесу потрібні чіткі закони, стабільні процедури, прозоре ліцензування, зрозуміле податкове навантаження та адекватні фінансові механізми. Саме такі умови роблять легальну роботу привабливою, а не навпаки. Ринок не проти реформ, але за умови що вони ефективні, розумні та не підштовхують гравців до нелегалів, а формують цивілізовану екосистему, де правила однакові для всіх.
Легальний бізнес не опонент держави. Він її союзник у побудові зрозумілої, конкурентної й прозорої юрисдикції, де тіньовики витісняються не грубою силою, а здоровою логікою сучасного регулювання. Між державою та ліцензійними операторами не повинно бути “стіни недовіри”. Індустрія давно готова до партнерської моделі — саме такої, яку просуває UGC: регулярний діалог, обмін даними, спільний пошук рішень, спрямованих на зміцнення ринку й формування сталої, конкурентоздатної галузі. Держава отримує стабільні надходження, бізнес — передбачувані умови, а суспільство — захист і прозорість.
д
