Telegram: «мутні інвестори» та звʼязки з російськими прокремлівськими фондами – що ховається за вивіскою месенджера?
Телеграм святкує 10 років. Месенджер є не лише збитковим як проєкт та рекламна ніша, а ще й підозрюється і небезпідставно у звʼязках з силовими структурами росії.
Масштабне дослідження соцмережі та другого дітища Павла Дурова опублікувала «Економічна правда».
Розвиток Telegram можна поділити на дві складові. Перша – медійна історія з протистоянням російській владі та позиціювання месенджеру як безпечного простору для комунікації. Друга – фінансова, яку не так активно висвітлює Дуров.
Це логічно, адже Telegram досі не може існувати лише за свої кошти. Компанія Дурова в різні часи шукала фінансові ресурси для розвитку на стороні.
“Telegram перебуває на шляху до досягнення мільярдної аудиторії і потребуватиме відповідного фінансування. Коли технологічний проєкт досягає такого масштабу, зазвичай є два варіанти: почати заробляти гроші, щоб покрити витрати, або продати компанію“, – писав Дуров наприкінці 2020 року.
За три роки він не продав компанію, а бізнес-модель месенджера поки не виглядає самодостатньою. Через це Дуров не раз звертався за допомогою до інвесторів, серед яких були особи, наближені до владної верхівки Кремля.
Образ і репутація Telegram завжди будувалися довкола захищеності та безпеки. Скандальний вихід Дурова з “Вконтакте” у 2013 і суперечки з роскомнадзором додавали новому месенджеру антуражу альтернативного, а тому “надійного” інструменту для комунікацій. Ця “надійність” стосується не тільки заяв про захищеність месенджеру, а й історії його фінансування.
Фінансова історія Telegram почалася у 2017. До того Дуров підтримував месенджер за кошти, отримані після виходу з “Вконтакте” – близько 400 млн дол.
“Більшу частину історії Telegram я оплачував витрати із своїх заощаджень. Однак зараз Telegram перебуває на шляху до досягнення мільярда користувачів і потребуватиме відповідного фінансування“, – написав Дуров у грудні 2020.
Очевидно, розуміючи потребу в залученні коштів, за три роки до оголошення цієї заяви брати Павло та Микола Дурови вирішили створити блокчейн-платформу Telegram Open Network (TON) з власною криптовалютою – Gram.
Час для випуску криптовалюти вони вибрали вдало. У 2017 кількість користувачів Telegram налічувала понад 180 млн осіб, а додавання Gram у месенджер зробило б її найбільшою за чисельністю блокчейн-системою.
“Суть ідеї була в тому, щоб випустити свою криптовалюту, вбудувати її в месенджер та оголосити про найбільшу за кількістю користувачів систему, спробувавши таким чином витіснити Ethereum“, – пояснив колишній директор спеціальних проєктів у Telegram Антон Розенберг.
Дуров створив довкола TON ажіотаж і на початку 2018 Telegram залучив для проєкту 1,7 млрд дол, попередньо продавши 2,9 млрд токенів Gram. Для росіянина це була перемога, оскільки на той момент його власні гроші для фінансування месенджера закінчилися, а сам проєкт залишався неприбутковим.
Однак команда TON затянула з релізом, запланувавши запуск блокчейн-системи на 31 жовтня 2019. За два тижні до цієї дати Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) подала до суду Південного округу Нью-Йорка на Telegram Group Inc. і TON Issuer Inc., домігшись тимчасової заборони на продаж токенів.
SEC стверджувала, що Gram є цінним папером, тому емітент мав надати дані про свій фінансовий стан, менеджмент, напрями діяльності і можливі ризики. Telegram у суді доводив протилежне, проте безрезультатно. Компанію забовʼязали повернути інвесторам 1,2 млрд дол і заплатити 18,5 млн дол штрафу.
Провал у сфері криптовалют загострив проблему фінансування Telegram, тому навесні 2021 месенджер використав традиційний інструмент залучення коштів – через випуск облігацій (pre-convertible IPO bonds) на 1,75 млрд дол.
Хто фінансує Telegram
Усіх інвесторів Telegram залучав непублічно, тому отримати їх повний перелік неможливо. Проте у ЗМІ не раз зʼявлялися прізвища людей та назви організацій, які фігурували як інвестори месенджера.
Серед інвесторів TON були росіяни Давид Якобашвілі, який вклав 10 млн дол, та олігарх Роман Абрамович. Перший перебуває під українськими санкціями, а Абрамович внесений до санкційного списку Євросоюзу, США, Швейцарії, Канади, України та інших країн. Їм обом приписують тісний звʼязок з Кремлем.
SEC виявила, що одним з найбільших інвесторів TON (65,3 млн дол) була фірма Space Investments, повʼязана з InVenture Partners росіянина Сергія Азатяна.
За даними російського Forbes, у Telegram також вклався засновник “Банку 131” Дмитро Єремєєв. Національне агентство з питань запобігання корупції зазначає, що Єремєєв через свій банк фінансово або в будь-який інший спосіб підтримує дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності України з боку рф.
Навіть коли Telegram залучав інвесторів через TON, значна частина коштів мала піти саме на розвиток месенджера. У підписаних інвесторами документах ніде не говорилося про те, що гроші витрачатимуться тільки на TON.
Ба більше, SEC стверджувала, що екосистеми TON не було і нема. Це стосується і товарів, які можна було б придбати за Gram. Функціонування TON залежить від грошей інвесторів, а ті зможуть заробити, перепродавши криптовалюту.
В історії з облігаціями інформацію про інвесторів знайти неможливо. Однозначно стверджувалося тільки те, що після судового програшу SEC Дуров більше не шукає їх серед громадян США. У ЗМІ зʼявлялися суперечливі дані про те, з якого регіону Telegram залучив найбільше інвесторів.
В одному випадку згадуються росія та інші країни Європи, в іншому – Азія. Проте завжди є згадка про два інвестиційні фонди, яким Telegram продав свої облігації: Mubadala та Abu Dhabi Catalyst Partners. Обидва фонди походять з ОАЕ і вони нібито придбали бондів месенджера на 150 млн дол.
Еміратська державна холдингова компанія Mubadala тісно співпрацювала з рф. Наприклад, Mubadala Investment у 2013 створила спільний з російським фондом прямих інвестицій (РФПІ) фонд у розмірі 2 млрд дол для інвестування в довгострокові проєкти в різних галузях російської економіки.
Mubadala також інвестувала в російський аеропорт “Пулково”, проєкти СІБУР (нафтохімічний холдинг), En+ та “Газпром нефть”. Загальний портфель фонду в рф оцінюється 3 млрд дол. En+ – холдингова компанія, заснована Олегом Дерипаскою. Mubadala придбала акції En+ у його колишньої дружини.
Після початку великої війни Mubadala заявила, що призупиняє інвестиції в росію.
Abu Dhabi Catalyst Partners – фонд, створений Мubadala та американською інвесткомпанією Falcon Edge Capital. Співзасновником останньої є Рік Герсон.
Це імʼя не раз згадував спеціальний прокурор США Роберт Мюллер, який розслідував процес у справі про можливе фінансування росіянами передвиборної кампанії Дональда Трампа. Мюллер стверджував, що Герсон був посередником між командою Трампа, російськими чиновниками та ОАЕ.
Одним з інвесторів Telegram є РФПІ, який придбав облігації на вторинному ринку.
Яка географічна структура доходу Telegram від преміум-підписки? З червня 2022 по лютий 2023 найбільший дохід від операцій з купівлі в додатку месенджер отримав від рф – понад 2,5 млн дол. На другому місці розташувалася Україна – понад 1,54 млн дол, на третьому місці США – понад 1,52 млн дол. Індія, де нібито найбільше користувачів, принесла Дурову лише 164 тис дол.